Широке (Білгород-Дністровський район) — Вікіпедія

село Широке
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Тер. громада Маразліївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51040110090034171
Облікова картка Широке 
Основні дані
Населення 1374
Площа 4,47 км²
Густота населення 307,38 осіб/км²
Поштовий індекс 67764
Телефонний код +380 4849
Географічні дані
Географічні координати 45°57′59″ пн. ш. 30°5′26″ сх. д. / 45.96639° пн. ш. 30.09056° сх. д. / 45.96639; 30.09056
Відстань до
обласного центру
106 км
Відстань до
районного центру
48 км
Найближча залізнична станція Кантемир
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 67760, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Маразліївка, вул. Шкільна, 76
Карта
Широке. Карта розташування: Україна
Широке
Широке
Широке. Карта розташування: Одеська область
Широке
Широке
Мапа
Мапа

Широ́ке (до 1948 року — Кібабча) — село Маразліївської сільської громади у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Україна. Населення становить 1374 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу:

В 1817 р. в поселенні Кебакчи (Кебабчи), що виникло на місці однойменного татарського урочища, проживало 24 особи (12 осіб українського і 12 осіб іншого походження).[1]

Переважна більшість поселенців почала прибувати за державною програмою в кінці 1829 року з Полтавської губернії, Гадяцького повіту, Поділківської волості, сіл Подільки й Капустинці. У 1834 році переселились ще двадцять шість родин з Липової Долини, а в 1835 р. сімнадцять сімей з села Ведильці Чернігівської губернії.[2] У тому ж році в окремій ревізькій казці значиться сім'я мазила Ш. М. Уласенка.[3]

Станом на 1886 рік у селі Кібабче Дивізійської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкала 1771 особа, налічувалось 273 дворових господарства, існувала православна церква та 3 лавки[4].

Багато жителів села Кебабча були залучені до участі у Першій світовій війні.[5][6]

Мешканці села брали участь в Другій світовій війні. Більшість чоловіків було призвано РВК у серпні-вересні 1944 року, коли радянські війська зайняли Бессарабію. Всього з Широкого пішли на фронт 540 чоловіків, з яких 239 загинули.

Село постраждало внаслідок голоду 1946—1947 років.
Станом на 1970-ті роки у селі Широке мешкало 2345 осіб, налічувалось 860 дворових господарства[7].

Адміністративно-територіальний поділ

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1553 особи, з яких 700 чоловіків та 853 жінки.[11]

За переписом населення 2001 року в селі мешкала 1371 особа.[12]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]

Мова Відсоток
українська 97,89 %
російська 1,31 %
молдовська 0,36 %
білоруська 0,15 %
циганська 0,15 %
болгарська 0,07 %
вірменська 0,07 %

Релігія

[ред. | ред. код]
...В 1823 г. основана деревня Кебабча. В этом же году основан приход и к нему приписано селение Дивизиу (ныне с. Дивизия)...

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Перейменування об'єктів топоніміки

[ред. | ред. код]

Розпорядженням «Про перейменування вулиць населених пунктів Маразліївської сільської ради» від 25 січня 2016 року № 14/2016, керуючись статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» враховуючи рекомендації Українського інституту національної пам'яті, з метою подолання спадщини тоталітарного минулого та впровадження суспільних позитивних перетворень та з метою відродження в селі Широке перейменовані такі об'єкти топоніміки:[19]

Сучасна назва Попередня назва
вулиця М. Довбні вулиця Крупської
вулиця Затишна вулиця Радянська
вулиця Миру вулиця Леніна
вулиця Молодіжна вулиця Комсомольська
вулиця П. Тарасенка вулиця Чапаєва
вулиця Тіниста вулиця Піонерська

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українське населення придунайських земель XVIII — початок XX ст. (Заселення й економічне освоєння) - Олена Бачинська - Тека авторів. Чтиво. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  2. Витоки.Хто ми?. sites.google.com (укр.). Процитовано 17 квітня 2019.
  3. Національний архів Республіки Молдова, фонд 134, опис 2, справа 8.
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Первая мировая война::Поиск документов по героям. gwar.mil.ru. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  6. Перша світова і село Кебабча //doc
  7. История Городов и Сел Том Одесская область, стр. 294. Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 1 серпня 2011.
  8. Губерніи Новороссійской группы (1886) (стр. № 128 (№ п\п 154))
  9. АТП на 01.09.1946
  10. АТП на 01.01.1979
  11. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  12. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  13. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  14. Кишинёвская епархия Православной Церкви Молдавии.[недоступне посилання з червня 2019]
  15. Румынская православная церковь. Архів оригіналу за 12 листопада 2009. Процитовано 24 червня 2010.
  16. Бессарабская митрополия Румынской Православной Церкви. Архів оригіналу за 19 січня 2009. Процитовано 24 червня 2010.
  17. Епархия Четатя — Албэ-Измаил и ее деятельность. Архів оригіналу за 6 листопада 2007. Процитовано 24 червня 2010.
  18. Состоялся крестный ход по приходам Белгород-Днестровского и Татарбунарского районов. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 23 червня 2010.
  19. Розпорядження «Про перейменування вулиць населених пунктів Маразліївської сільської ради» від 25 січня 2016 року № 14/2016. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.

Джерела, посилання і література

[ред. | ред. код]