Шозизм — Вікіпедія
Шозизм (фр. chosisme, від «chose» — «річ, предмет») — одне з позначень літературного руху у Франції 1950—1960 років, пов'язаного зі школою «нового роману». Шозизм передбачає опис (як завгодно докладний) предметів самих по собі, поза зв'язками між ними і, насамперед, поза культурно-символічними напластуваннями сенсу, що «наросли» на них. Найхарактернішим представником шозизму вважають Алена Роба-Ґріє. У зв'язку зі шозизмом згадують також імена Мішеля Бютора, Жоржа Перека, Стефана Малларме[1] та інших.
- ↑ Мойсюк, Катерина (31 жовтня 2018). ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВІЗМУ У ПОЕЗІЯХ У ПРОЗІ СТЕФАНА МАЛЛАРМЕ. Молодий вчений (укр.). № 10 (62). с. 539—542. ISSN 2313-2167. Процитовано 19 серпня 2024.
- Кропивко, Ірина (2016). Речовий світ людини у створенні метафоричного художнього простору у творах С. Поваляєвої Ексгумація міста та М. Туллі Сни й камені (ua) . Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku. Процитовано 19 серпня 2024.
- Г. Є. Нікітіна. Поетика метонімії: до витоків «речизму» в естетиці рококо // Література в контексті культури : збірник наукових праць / В. А. Гусєв (відп. ред.) та ін.. — Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. — Вип. 27. — С. 195. Процитовано 27 березня 2016.
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |