Шок і трепет (фільм) — Вікіпедія

Шок і трепет
англ. Shock and Awe
Жанртрилер, детектив, драма
РежисерРоб Райнер
ПродюсерЕлізабет Белл
Джордж Мэтью
Мішель Райнер
Боб Райнер
та інші
СценаристДжої Хартстоун
У головних
ролях		Вуді Гаррельсон, Томмі Лі Джонс, Джеймс Марсден, Мілла Йовович, Джессіка Біл, Роб Райнер, Річард Шифф і Ал Сапієнцаd
КомпозиторJeff Beald
КінокомпаніяCastle Rock Entertainmentd
Дистриб'юторVertical Entertainmentd і DirecTV Cinemad
Тривалість90 хв.
Моваанглійська
Країна США
Рік2017
Кошторис18 млн дол.
IMDbID 5540992

Шок і трепет (англ. Shock and Awe) — американський драматичний фільм 2017 року, знятий Робом Райнером за сценарієм Джої Гартстона.

У фільмі знялися Вуді Гаррельсон, Томмі Лі Джонс, Джеймс Марсден, Мілла Йовович і Джессіка Біл, а також група журналістів з Вашингтонського бюро Knight Ridder[en], які розслідують причини вторгнення адміністрації Джорджа Буша-старшого до Іраку в 2003 році[1][2]. Світова прем'єра фільму відбулася на Цюріхському кінофестивалі 30 вересня 2017 року[3], а 14 червня 2018 року фільм показано в кінотеатрі DirecTV, а 13 липня 2018 року — обмеженою прем'єрою.

Шок і трепет (технічно знаний як швидке домінування) — це тактика, заснована на використанні переважної сили і вражаючої демонстрації могутності, щоб паралізувати сприйняття противника на полі битви і знищити його бажання битися[4][5]. Хоча ця концепція має різні історичні прецеденти, ця доктрина була пояснена Харланом К. Вуллманом та Джеймсом П. Вейдом у 1996 році. Вона була розроблена спеціально для застосування американськими військовими в Національному університеті оборони США.

Передумова

[ред. | ред. код]

Журналісти розслідують затвердження адміністрації Джорджа Буша-старшого відносно передбачуваного заволодіння зброєю масового ураження Саддамом Хусейном як виправдання вторгнення в Ірак в 2003 році[6].

Більшість доводів адміністрації щодо цієї війни не має абсолютно ніякого сенсу, зокрема, думка про те, що Саддам Хусейн був у союзі з Осамою бен Ладеном. Той із самого початку дзвонив у всі дзвони — світський арабський диктатор у спілці з радикальним ісламістом, метою якого було повалення світських диктаторів і відновлення Халіфату? Чим більше ми вивчали це, тим більше від нього смерділо. По-друге, замість того, щоб повністю покладатися на людей високого рангу з іменами домогосподарств як джерел, у нас були джерела, які не були політичними призначенцями. Одна з речей, яка пішла дуже погано у вашингтонській журналістиці, — це «залежність від джерела», «залежність від доступу» та ідея, що для того, аби підтримувати доступ до людей у Білому домі або в офісі віце-президента або вищестоящих органах, ви повинні танцювати під їхню дудку. Це не те, про що журналістика. У нас були найкращі джерела, ніж у неї (Джудіт Міллер), і ми знали, хто її джерела. Це були політичні призначенці, які висували політичні аргументи. Я вперше зустрів його (Ахмада Чалабі) в 95 чи 96 році. Я не буду одягатися вранці виходячи з того, що він сказав мені, яка погода, не кажучи вже про війну.— Джон Волкотт[7].

Репортери Knight Ridder[en] у Вашингтоні Воррен Штробель та Джонатан Лендей здобули нагороду Меморіалу Реймонда Клеппера від галереї преси Сенату 5 лютого 2004 року за висвітлення сумнівних відомостей, використаних для виправдання війни з Іраком[8][9][10].

У ролях

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

12 липня 2016 року Вуді Гаррельсона включили до акторського складу фільму про війну в Іраку «Шок і страх»[19]. 13 липня 2016 року Джеймс Марсден також приєднався до фільму[20].

Знімання фільму

[ред. | ред. код]

Основне знімання стрічки розпочали у Луїзіані 5 жовтня 2016 року[21]. За повідомленнями, в жовтні 2016 року Алек Болдвін покинув виробництво через фінансові розходження[22]. У листопаді 2016 року знімання відбувалося також у Вашингтоні, округ Колумбія[23].

Волкотт сказав, що він вважає, що фільм, по суті, є дослівним. У якийсь момент фільму Волкотт проголошує надихаючу промову в редакції, але в оригінальному сценарії була версія сценариста. У день знімання Штробель сказав Райнеру, що він повинен використовувати оригінальні слова Волкотта; Рейнер велів Волкотту записати свою точну промову, а потім сцена була знята[24][25].

Реліз

[ред. | ред. код]

Прем'єра фільму відбулася 30 вересня 2017 року на Цюріхському кінофестивалі[26]. Незабаром після цього Vertical Entertainment[en] і DirecTV Cinema[en] придбали права на розповсюдження фільму[27]. Фільм вийшов через DirecTV Cinema 14 червня 2018 року, а потім — обмеженим тиражем 13 липня 2018 року[28][29].

Реакція

[ред. | ред. код]

На оглядовому сайті агрегатора Rotten Tomatoes, фільм має рейтинг схвалення 30 %, оснований на 40 оглядах, з середньозваженим значенням 4,8 / 10. Критична оцінка сайту свідчить: «У „Шоку і Трепету“ є гідна історія, яку потрібно розповісти, і деякі прекрасні актори намагаються втілити її в життя; на жаль, кінцеві результати все ще настільки ж похідні, як і драматично інертні»[30].

У Metacritic: У фільму є середньозважена оцінка 45 з 100, заснована на думці 17 критиків, вказуючи на «змішані або середні відгуки»[31].

Пишучи для «Роллінг Стоун», Девід Фір дав фільму 2/5 зірок, сказавши: «Це важлива історія, яку потрібно пам'ятати безпосередньо зараз, припускаючи, що ви повинні згадати хоч щось після того, як вас били по голові розмовами протягом 90 хвилин. Назва не відповідає дійсності»[32]. Керрі Ленгель з The Arizona Republic дала фільму 1,5 з 5 зірок, написавши: "Все це може пробачити, якби «Шок і трепет» не був таким жахливим фільмом. Він банальний і механічний у своїх спробах бути пафосним, в той же час наводячи свої аргументи, починаючи з першої сцени, що показує солдата, паралізованого саморобним вибуховим пристроєм, і закінчуючи абсолютною низькою точкою, побачення репортера Марсдена з його симпатичною сусідкою, яку зіграла Джессіка Біл "[33].

Дебора Янг з The Hollywood Reporter написала: «Групу репортерів у Knight Ridder Newspapers назвали „єдиними, хто зрозумів це правильно“ про неіснуючу зброю масового ураження Саддама Хусейна, який розв'язав війну в Іраку в 2003 році. Заснована на реальній історії Роб Рейнер у Шоці і Трепеті віддає належне своїм далекосяжним (якщо взагалі не враховується) новинним повідомленнями, але повідомлення прагне розчинитися в сценарії з розфарбованими цифрами, який натискає занадто багато жанрових кнопок, щоб бути повністю захопливим»[34].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bill Moyers Journal. Transcripts - PBS. www.pbs.org. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  2. ↑ Follmer Max (28 березня 2008). The Reporting Team That Got Iraq Right. Huff Post. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 15 липня 2020.
  3. ↑ Zurich: Rob Reiner's 'Shock and Awe' Gets Standing Ovation. hollywoodreporter.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 15 липня 2020.
  4. ↑ Shock and awe – Overview. Oxford University Press. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 15 липня 2020.
  5. ↑ Elizabeth Knowles. The Oxford Dictionary of Phrase and Fable. — Oxford, United Kingdom : Oxford University Press, 2006. — ISBN 978-0-19-860981-0.
  6. ↑ Dave McNary. Woody Harrelson in Talks for Iraq War Drama ‘Shock and Awe’. Variety. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  7. ↑ Iraq war 10th anniversary: A dark mark for news media. latimes.com. 19 березня 2013. Архів [url=http://latimesblogs.latimes.com/lanow/2013/03/iraq-war-anniversary-a-dark-mark-for-the-news-media.html оригіналу] за 27 вересня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  8. ↑ American Journalism Review. ajrarchive.org.
  9. ↑ Knight Ridder journalists honored for stories on war planning. mcclatchydc.com. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  10. ↑ Iraq-Coverage Awards for KR, UPI – Editor & Publisher. www.editorandpublisher.com. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  11. ↑ Office of International Affairs. https://oia.osu.edu/. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  12. ↑ CNN.com - Transcripts. www.cnn.com. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  13. ↑ Iraq: Where were the journalists?. cnn.com. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  14. ↑ Knight-Ridder Scores (Again). cjr.org. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  15. ↑ Wrong on Iraq? Not Everyone. fair.org. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  16. ↑ How Walcott and the Knight Ridder reporters went about their work. niemanwatchdog.org. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  17. ↑ John Walcott - National Press Foundation. nationalpress.org. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  18. ↑ Wayback Machine. archive.org. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 15 липня 2020.
  19. ↑ http://deadline.com/2016/07/woody-harrelson-to-reteam-with-rob-reiner-for-iraq-war-pic-shock-and-awe-1201785310/ (12 липня 2016). Woody Harrelson To Reteam With Rob Reiner For Iraq War Pic ‘Shock And Awe’. Deadline Hollywood.
  20. ↑ James Marsden Joining Woody Harrelson In Rob Reiner’s ‘Shock And Awe’. 13 липня 2016. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  21. ↑ Kevin P. King (1 жовтня 2016). Central Casting Louisiana *SHOCK & AWE - filming in Hammond, LA - Wed October 5th*. The Southern Casting Call. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 18 лютого 2019.
  22. ↑ Jeremy Gerard. Alec Baldwin Exits Rob Reiner’s ‘Shock And Awe’. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  23. ↑ Star-studded Rob Reiner movie ‘Shock and Awe’ filming in D.C. The Washington Post Company. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  24. ↑ Reuters Editional. Reuters hosts private screening and roundtable discussion of "Shock... reuters.com. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  25. ↑ White House responds to Knight Ridder article. mcclatchydc.com. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  26. ↑ Shock and Awe. Zurich Film Festival. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  27. ↑ Patrick Hipes (22 лютого 2018). Rob Reiner’s ‘Shock And Awe’ To Hit Theaters This Summer With Vertical & DirecTV Deal. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  28. ↑ Every single movie coming out this summer. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 15 липня 2020.
  29. ↑ Erik Pederson (18 травня 2018). ‘Shock And Awe’ Trailer: Rob Reiner’s Thriller About Journalists Vs. The Government’s Iraq War Justification. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 15 липня 2020.
  30. ↑ Shock and Awe (2018). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  31. ↑ Shock and Awe Reviews. CBS Interactive. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 15 липня 2020.
  32. ↑ Fear, David. ‘Shock and Awe’ Review: Journalistic Drama Is No ‘All the President’s Men // Rolling Stone : magazine. — 2018. — . — 7. Архівовано з джерела 28 листопада 2020. Процитовано 2018-07-18.
  33. ↑ Lengel, Kerry (12 липня 2018). 'Shock and Awe' review: Thanks but no thanks to Rob Reiner's drama. The Arizona Republic.
  34. ↑ 'Shock and Awe': Film Review - Dubai 2017. hollywoodreporter.com. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шок_і_трепет_(фільм)&oldid=43245866