Шпилька (деталь) — Вікіпедія

Шпилька — кріпильна деталь у формі циліндричного стержня, що має різьбові частини на двох кінцях.
Шпильки призначені для з'єднання деталей як з різьбовими так і з гладкими отворами.
Виготовляються шпильки класу точності А та В.

Як правило шпильки виробляються на верстатах-автоматах з автоматної сталі.

Довжина вгвинчуваного різьбового кінця (b₁) шпильки залежить від матеріалу, в яку вгвинчують шпильку. Для твердих і міцних матеріалів b₁ вибирають 1d і 1,25d, для м'яких — 1,6d, 2d і 2,5d. Шпильки за ГОСТ 22032-76… ГОСТ 22041-76 виготовляють з номінальним діаметром різьби від 2 до 48 мм з нормальним та малими кроками різьби.

В умовному позначенні шпильок вказують:

•  — слово «Шпилька»;
•  — цифру 2 для шпильок виконання 2;
•  — номінальний діаметр різьби;
•  — крок різьби (тільки для різьби з малим кроком);
•  — поле допуску різьби;
•  — довжину шпильки;
•  — клас міцності;
•  — марку сталі;
•  — вид покриття;
•  — товщину покриття;
•  — номер стандарту на шпильку.

• Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7