Штамп (інструмент) — Вікіпедія

Штамп — технологічне оснащення за допомогою якого заготовка набуває форми та (або) розмірів, що відповідають поверхні або контуру робочих елементів штампа^[1]. Технологічний процес або операції виготовлення деталей у штампах носить назву — штампування.

Штампи пластично деформують і (або) розділяють матеріал заготовки, надаючи йому форму робочої частини штампа. Штамп встановлюється на обладнання для штампування — преси або молоти, які і приводять штампи в дію. Деформування металу здійснюється шляхом відносного зміщення робочих елементів штампа. При штампуванні на молотах таких робочих елементів зазвичай два: верхня половина штампа прикріплюється до баби молота, і нижня половина — до шабота (ковадла) молота.

Щоб деталь легше витягувалася з порожнини штампа, на бічних поверхнях порожнини роблять штампувальні ухили. Ухили можуть бути зменшені, якщо в штампі передбачені виштовхувачі, що примусово видаляють поковку з порожнини штампа. При штампуванні деталей складної конфігурації в закритих штампах для забезпечення можливості видалення поковки з порожнини штампа число робочих елементів збільшують і штамп може мати декілька площин розняття.

Розрізняють відкриті штампи, у яких зазор між робочими елементами зменшується в процесі деформації заготовки, і закриті штампи, в яких цей зазор не змінюється. У відкритих штампах метал при деформації частково витісняється у зазор, утворюючи облой, що видаляється у подальшому в спеціальних обрізних штампах. Для реалізації поступового наближення форми заготовки до форми деталі у відкритих штампах роблять декілька порожнин (рівчаків), в яких заготовка послідовно деформується за відповідне число ходів рухомої частини штампа (штампи послідовної дії)^[1]. Інколи ці рівчаки виготовляють в окремих штампах для виконання однієї чи кількох однойменних технологічних операцій на одній позиції за один хід рухомої частини штампа (штампи простої дії)^[1], і тоді заготовка послідовно передається від одного штампа до іншого.

За технологією штампування бувають:

• штампи для холодного штампування;
• штампи для гарячого штампування.

За видом обладнання, на якому використовуються штампи вони бувають:

• молотові штампи;
• штампи для пресів;
• інші.

Цей вид штампів відрізняється невеликою кількістю деталей, так як формування відбувається в рівчаках. Штамп складається з двох масивних половин, прикріплених до баби і шабота молота за допомогою хвостовиків типу «ластівчин хвіст». Дві половини завжди повністю збігаються по поверхні розняття штампу (ПРШ). На ПРШ можуть бути декілька рівчаків:

• Остаточний (чистовий). Має форму готової поковки і розташований в центрі тиску штампа.
• Висадочний, протяжний і підкатний. Заготівельні рівчаки, які оптимізують форму заготовки, наближаючи її форму до форми кінцевого продукту. Розташовуються по кутах штампа.
• Відрубний. Розділяє заготовку. Також розташований в одному з кутів штампа.
• Згинальний. Згинає заготовку.
• Осадковий. «Сплющує» заготовку, також наближаючи її форму до кінцевого продукту. Зазвичай має плоску форму і зветься «майданчик для осадки»

Найпоширенішими є штампи для листового штампування. Якраз вони мають найхарактернішу конструкцію, яка включає:

• дві плити, верхня з яких за допомогою циліндричного хвостовика приєднується до повзуна, нижня ж встановлюється на стіл преса;
• робочі деталі — пуансон і матриця різноманітних конструктивних виконань;
• від двох до чотирьох напрямних по кутах плит.

Штампи для листового штампування поділяються за технологічним ознаками в залежності від виконуваних операцій — вирубні, згинальні, витяжні тощо.

Втім, існують і інші конструкції штампів. Приміром, штампи для кривошипних гарячештампувальних пресів (КГШП) складаються з верхнього і нижнього блоків, оснащених штовхачами, в пази яких вставляються рівчакові вставки (штамп зі знімними робочими елементами — штамп, в якому передбачена заміна пуансона та матриці чи їх частин)^[1].

Штампи для холодного штампування в залежності від числа виконуваних операцій бувають простої дії (виконують одну операцію) і багатоопераційні. Останні поділяються на штампи послідовної дії і штампи суміщеної дії (різні операції виконуються в одній позиції)^[1].

• Штампування

• Попович В. В.// Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: [підручник для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Попович, В. В. Попович. — Львів: Світ, 2006. — 624 с. — ISBN 966-603-452-2.
• Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів / [навч. посібник для учнів прф. навч. зал.] /Хільчевський В. В., Кондратюк С. Є., Степаненко В. О., Лопатько К. Г.  К.: Либідь, 2002. — 328 с. ISBN 966-06-0247-2.
• Боков, В. М. Конструювання та виготовлення штампів. Проектування штампів: формозмінних, складної дії, для складання та автоматичного штампування : [навч. посіб.]. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2010. — 321 с. — ISBN 978-966-189-058-8
• Боков, В. М. Технологія холодного штампування. Курсове проектування. Листове штампування : навч. посіб. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2010. — 249 с. — ISBN 978-966-189-057-1