Штучна рокіровка — Вікіпедія
Штучна рокіровка — переміщення в кілька ходів короля й відповідної тури на поля, які вони зайняли б, якби рокіровку виконали звичайним способом. Мета штучної рокіровки та сама, що й звичайної — максимальний захист короля.
Цей стратегічний прийом застосовують:
- добровільно — король не втратив право здійснити звичайну рокіровку, проте робить штучну з певних причин. Наприклад, коли потрібно, щоб тура перебувала на лінії «h» для надійного захисту позиції короля.
- вимушено — шахом або непрямими загрозами супротивник змушує зрушити короля, після чого вже неможливо здійснити звичайну рокіровку.
У партії Ульман — Ларсен [1] чорні були змушені застосувати штучну рокіровку (див. діаграму) :
- 14… Крe7
- 15. O-O Фb6
Перед тим як провести маневр королем, чорні звільняють місце для тури h8, разом з тим активізуючи свого ферзя.
- 16. Зd3 h6
А також роблять профілактику від можливої спроби білих провести атаку на королівському фланзі.
- 17. Фe2 Лhd8
- 18. Сd2 Крf8
Через кілька ходів чорні зроблять хід Крg8, який повністю завершить штучну рокіровку.
- ↑ Ульман — Ларсен, 1971 (англ.)