Шулик Надія Митрофанівна — Вікіпедія

Шулик Надія Митрофанівна
Народження27 березня 1922(1922-03-27)
Петриківка, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР
Смерть1992
Країна СРСР
Україна
Жанрпетриківський розпис
НавчанняПетриківська школа декоративного розпису
Діяльністьхудожниця
ВчительПата Тетяна Якимівна
ЧленНаціональна спілка художників України
ПартіяКПРС
Нагороди
Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського заслужений майстер народної творчості Української РСР

Наді́я Митрофа́нівна Шули́к (27 березня 1922, Петриківка — 1992) — українська радянська майстриня народного декоративного розпису, зокрема петриківського; член Спілки радянських художників України. Лауреатка республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського за 1979 рік; заслужений майстер народної творчості УРСР з 1981 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 27 березня 1922 року в селі Петриківці (нині селище міського типу Дніпровського району Дніпропетровської області, Україна). Протягом 1937—1939 років працювала в артілі «Вільна селянка» вишивальницею; у 1939—1941 навчалася у Тетяни Пати в Петриківській школі декоративного малювання[1].

До і після німецько-радянської війни виконувала альфрейні роботи. З 1958 року працювала майстром петриківського розпису на фабриці «Дружба»[1]. Член КПРС з 1968 року. Упродовж 1970—1992 років працювала в Експериментальному цеху петриківського декоративного розпису[1]. Мешкала у смт Петриківці в будинку на Колгоспному провулку, № 1. Померла у 1992 році[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Творила в галузях вишивки, розпису на папері і дереві та альфрейного розпису. Серед робіт:

  • панно «Букет» (1960);
  • «Полуниці» (1961);
  • «Квіти» (1961);
  • «Ювілейна пластина» (1961);
  • шкатулка (1963);
  • панно «І на оновленій землі…» (1964);
  • панно «Хай завжди буде сонце» (1965, темпера);
  • панно «Земля моя» (1966, темпера);
  • панно «50 героїчних літ» (1966, темпера);
  • скринька «Розквітай, Радянська державо» (1966);
  • скринька «Слава Жовтню» (1966);
  • «Тарілка з птахом» (1968);
  • «Союз нерушимий» (1972);
  • «Кучерявки» (1980);
  • «Квіти мого дитинства» (1981);
  • «Осіннє» (1981);
  • «Веселі барви» (1981).

Виконала оформлення експозиції УРСР в Україні та за кордоном, монументальні роботи в оформленні інтер'єрів за ескізами Федора Панка, зокрема:

Очолювала бригаду петриківців, які працювали над створенням розписів у магазині іграшок «Казка»[1].

Брала участь у всеукраїнських виставках з 1960 року. Окремі роботи зберігаються у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Дніпровському художньому музеї.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]