Щитоноска — Вікіпедія
Щитоноска | |
---|---|
Характеристики | |
Вага | 2,25 т |
Щитоноска (всюдихідний танковий кулемет «Щитоноска») — один з двох проєктів танкетки, розроблений в 1919 році російським інженером Максимовим[1]. Вважається одним з перших у світі надлегких танків[2]. Проєкт не був реалізований. Російський військовий історик Михайло Свірін вважає, що проєкт був відхилений «на увазі складності одночасного управління і ведення вогню одним членом екіпажу» а також тому, що «Червона Армія отримала прекрасну можливість ознайомитися з трофейними танками Renault FT-17, що володіли набагато кращими бойовими якостями[3]».
Танк щитоноска представляв собою легко броньоване гусеничне шасі в носовій частині якого перебував кулемет «Кольт» або «Максим», а водій-кулеметник перебував напівлежачи за ним, над головою водія кулеметника перебував бронековпак, через який здійснювалась посадка в танк.
- ↑ Свирин М.Н., М.Н. (2012). Танки Сталинской эпохи. Суперэнциклопедия (російська) . Эксмо. с. 640. ISBN 978-5-699-56072-1. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- ↑ Кирьян, М.М. (1982). Военно-технический прогресс и Вооруженные Силы СССР : (Анализ развития вооружения, организации и способов действий) (російська) . Воениздат. с. 26. ISBN 978-5-699-56072-1.
{{cite book}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
(довідка) - ↑ Щитоноска: Лёгкий танк. Архів оригіналу за 12 березня 2017. [Архівовано 2017-03-12 у Wayback Machine.]