French
DeutschЮлія Гонтарук — Вікіпедія
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (серпень 2019) |
| Юлія Гонтарук | |
|---|---|
| Дата народження | 6 березня 1987 (37 років) |
| Місце народження | Київ, УРСР |
| Громадянство |  Україна |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Професія | Режисер |
Юлія Гонтарук (нар. 6 березня 1987) — українська режисерка документального та ігрового кіно. Співзасновниця творчого об'єднання «Вавилон`13».
Народилася 6 березня 1987 року в Києві. У 2009 році закінчила НТУУ «КПІ» за спеціальністю інженер-теплоенергетик. З 2007 по 2012 роках навчалася режисурі у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, майстерня Павлова Михайла Івановича. З 2013 року є членом Національної спілки кінематографістів України. У 2015 році — номінант на Шевченківську премію у галузі кінематографу. З 2016 року є членом Української Кіноакадемії. З початком революції Гідності Юля разом з іншими кінематографістами створила творче об'єднання «Вавилон 13».
- 2019 — «Залізна сотня» — документальний фільм, в монтажному періоді (Державне агентство з питань кіно в України, Директорія кіно, Вавилон'13),
- 2016 — «Десять секунд» — документальний фільм («Вавилон'13»),[1]
- 2014 — «Сильніше, ніж зброя» — документальний фільм. Співрежисер. («Вавилон'13»),
- 2014 — «Небесна сотня» — документальний фільм («Вавилон'13» та «1+1 продакшн»),
- 2013-2016:
- «Протистояння»,
- «Барабани свободи»,
- «d-moll у київській мерії»,
- «Народний регулювальник»,
- «Мрії й дії»,
- «Афганці з народом»,
- «Сором»,
- «Гідність»,
- «Козацькі тулубмаси»,
- «Батьківська хата»,
- «Електорат»,
- «Заборонене кіно»,
- «В облозі»,
- «Терористи»,
- «Говорить правий сектор»,
- «Камуфляж»,
- «Інший Донецьк»,
- «Армія SOS»,
- «Мобілізовані»,
- «Ізоляція»
- «Шоу маст го он»,
- « Залишитися живим»,
- «Щастя»,
- «Брат»,
- «Козак»,
- «Жити хочеться»,
- «Дух нації»,
- «Тому що ми патріоти» та інші.
- 2013 — «Алкоголічка» — ігровий короткометражний фільм.
- 2011 — «Калейдоскоп» — ігровий короткометражний фільм.
- 2010 — «Не зійти з шляху» — документальний короткометражний фільм.
- 2009 — «Дніпро біля порогу» — документальний фільм-портрет
- 2008 — «Необережність» — ігровий короткометражний фільм.
● Премія імені Андрія Матросова на Міжнародному фестивалі документального кіно проправа людини Docudays UA.[2]
● Премія Національної спілки кінематографістів України 2017, кращий документальний фільм.
● Срібна нагорода на Rivne International Film Festival «Dream City».
● Кращий документальний фільм на KanivFest.
● Кращий документальний повнометражний фільм, Кінофестиваль «КіТи», Україна.
● Номінація кращий документальний фільм Першої Національної Кінопремії України «Золота Дзига».
● Номінація на премію ім. Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва.
● Офіційна програма МКФ Артдокфест, Росія.
- Бронзова нагорода 7-го Міжнародного Лондонського артфестивалю Passion For Freedom.
● Гран- прі на KIN International Women's Film Festival in Armenia(Вірменія)
● Гран-прі на III Lume International Film Festival (Португалія)
● Кращий короткометражний фільм на Delhi International Film Festival 2013 in India (Індія)
● Кращий грим та костюм на 6o Festival Internacional de Curtametraxes de Bueu (Іспанія)
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2019) |
- ↑ Фільм “Десять секунд” члена Української кіноакадемії Юлії Гонтарук буде розміщено у відкритому доступі | Новини. Українська Кіноакадемія (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
- ↑ Десять секунд. docudays.ua (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.