Ткаченко Юлія Семенівна — Вікіпедія
Юлія Семенівна Задніпровська-Ткаченко | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 25 липня 1928 Київ | |||
Померла | 21 березня 2008 (79 років) Київ, Україна | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка | |||
Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1950) | |||
Заклад | Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого | |||
Роки діяльності | з 1950 | |||
Чоловік | Задніпровський Михайло Олександрович | |||
Діти | Задніпровський Лесь Михайлович | |||
Батьки | Ткаченко Семен Михайлович Рій-Ткаченко Катерина Степанівна | |||
IMDb | ID 1253482 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Ю́лія Семе́нівна Ткаче́нко (25 липня 1928, Київ — 21 березня 2008, Київ) — українська акторка. Народна артистка Української РСР (1970). Лауреатка Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1971).
Народилася 25 липня 1928 р. в Києві в родині Семена і Катерини Ткаченків. У 1960 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, де викладала з 1986 року. Акторка Національного українського драматичного театру імені І. Франка.
Померла 21 березня 2008 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1; поруч із батьками та чоловіком).
Знялась у фільмах:
- «Веселка» (1959, Наталка),
- «Не судилось» (1967),
- «Іду до тебе...» (1971),
- «Кассандра» (1974, т/ф, Кассандра),
- «Ти тільки не плач» (1979, Познанська),
- «Далекий голос зозулі» (1985),
- «Київські прохачі» (1992, т/ф),
- «Людське щастя» (1992, відео),
- «Дорога на Січ» (1994),
- «Острів любові» (1996, т/ф, 10 с.) та ін.
Їй присвячено телетвір О. Бійми «Юлія Ткаченко» з циклу «Немеркнучі зірки» (1998).
- Юлія Ткаченко на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія (kino-teatr.ru)(рос.)
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С. 585;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 348;
- Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С. 553—554.