Юрченко Олександр Олегович — Вікіпедія
Юрченко Олександр Олегович | |
---|---|
Старший лейтенант | |
Загальна інформація | |
Народження | 10 серпня 1971 Абрамівка, Вишгородський район |
Смерть | 19 липня 2014 (42 роки) Амвросіївка, Донецька область |
Поховання | Запоріжжя |
Громадянство | Україна |
Псевдо | «Урій» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Олекса́ндр Оле́гович Ю́рченко (1971—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1971 року в селі Абрамівка Вишгородського району (за даними «Українського Меморіалу» — у Запоріжжі). Мешкав у селі Абрамівка Вишгородського району.
Призваний за мобілізацією 17 березня 2014-го, командир взводу механізованої роти, 72-га окрема механізована бригада. З весни 2014 року брав участь у боях на сході України.
Загинув 19 липня при обстрілі з БМ-21 «Град» колони батальйону біля Амвросіївки.
Похований на Кушугумському кладовищі (участок № 19) Запоріжжя — хоча родина вважає йому зниклим безвісті.
Вдома залишилися дружина та двоє дітей — дочка (1991 р.н.), син (1993 р.н.)
29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
- Указ Президента
- Олександр Юрченко
- Український Меморіал
- Небесна Гвардія
- Повік невгасимою буде всенародна шана мужності та героїзму українських воїнів. В Міноборони вшанували загиблих Українських героїв
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |