French
DeutschЮхимівка — Вікіпедія
| село Юхимівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Жмеринський район |
| Тер. громада | Мурафська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05060090080071672 |
| Основні дані | |
| Населення | 1005[1] |
| Площа | 24 км² |
| Густота населення | 50,46 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23524 |
| Телефонний код | +380 4344 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°50′32″ пн. ш. 28°15′21″ сх. д. / 48.84222° пн. ш. 28.25583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 263 м |
| Водойми | 6 |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23530, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Мурафа, вул. Коцюбинського, буд. 23 |
| Карта | |
  Юхимівка | |
 Юхимівка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Юхимівка — село в Україні, у Мурафській сільській громаді Жмеринського району Вінницької області. Населення становить 1005 осіб.
Засновано у 18 столітті графом Іоахимом Потоцьким, отримало назву на його честь Іоахимівка, польською Joachimówka. Першими жителями села були старообрядці, яких налічувалося 50 родин.
У 1784 році була побудована церква греко-католицького обряду. Священником був о.Грущинський. Також було побудовано каплицю для старообрядців.
Після поділу Польщі у 1795 році російська влада перевели парафію до православ"я, назву села змінили на російський манер - Єфімовка.
Належала до мурафського ключа Дзелінських,потім перейшла до Zaboklickich, Hulanieсkich, в к.ХІХ ст. налічувала 703 особи, була власністю Кнотта[2].
У 1865 році було збудовано нову церкву.
У 1870 році в Юхимівці відкрили церковно-парафіяльну школу.
28 серпня 1922 року було організовано трудову сільськогосподарську спілку, потім ТСОЗ "Трактор", яке у роки колективізації перетворили на колгосп.
У 1925 році в селі проживали 1883 людини[3].
У часи Голодомору загинуло більше сотні сільчан, 177 загинуло в радянсько-німецькій війні.
У 1972 році налічувало 1625 мешканців.
Колгосп ім. Суворова під керівництвом Гарбара В. Т. вийшов в передові. Були побудовані восьмирічна школа, бібліотека, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт. Крім корів вирощували овець, стригли вовну, вирощували зернові.
У 2001 році колгосп перетворено на ПП «Юхимівське».
У 1990 році було зареєстровано римо-католицьку парафію, а 1991 році в Юхимівці розпочали будівництво власного мурованого костелу для громади, яка налічувала більше 300 осіб[4].
В Юхимівці створював свої полотна відомий художник Мирослав Ягода[5].
За спогадами єп. Бернацького у селі Юхимівка у 1968 році люди боронили старовинний хрест, який хотіла знести влада[6].
Селом протікає річка Клекотинка, ліва притока Мурафи.
- ↑ https://murafska-gromada.gov.ua/pasport-gromadi-18-03-00-14-02-2018/ ПАСПОРТ Мурафської сільської територіальної громади
- ↑ Сулімерський Хлебовський (1881). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Efimówka lub Joachimówka. Варшава. с. Tom II, 314.
- ↑ Нагребецький А. Іменами багата земля Шаргородська. calameo.com (англ.). Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ Святині, ЮХИМІВКА, Антонія | Костели і каплиці України. www.rkc.in.ua. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ Мирослав Ягода: Я створив свій світ і я щасливий. varianty.lviv.ua (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ DMYTRO KOROL (10 квітня 2017), Вл. Броніслав Бернацький - Заключне слово після Хресної Дороги, - 8.04.2017, процитовано 16 листопада 2024
- Юхи́мівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.724
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |