Якуб Колас — Вікіпедія

Якуб Колас
біл. Якуб Колас Jakub Kołas
Якуб Колас
Ім'я при народженні	Міцкевич Костянтин Михайлович
Псевдонім	Якуб Колас, Тарас Гушча, Карусь Лапаць, К. Адзінокі, К. Альбуцкі, Андрэй «сацыяліст», Тамаш Булава, Ганна Груд, Мікалаевец і Лесавік
Народився	3 листопада 1882(1882-11-03) Акінчиціd, Мінський повіт, Мінська губернія, Російська імперія[1]
Помер	13 серпня 1956(1956-08-13) (73 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР[2][1]
Поховання	Військовий цвинтар в Мінськуd
Громадянство	Російська імперія, БНР, СССР
Діяльність	поет
Alma mater	Nyasvizh professor seminaryd і Олександрівське військове училище
Заклад	Minsk Belarusian Pedagogical Colleged, Білоруський державний університет, Наша нива, Інститут білоруської культури і Національна академія наук Білорусі
Мова творів	білоруська
Роки активності	1906 — 1956
Членство	СП СРСР, Q109854214?, All-Byelorussian Central Executive Committeed і Спілка білоруських письменників
Партія	Білоруська соціалістична громада і КПРС
Конфесія	православ'я і атеїзм
Батько	Михась Казимир Міцкевичd
Мати	Міцкевич Ганна Юріївна
Брати, сестри	Михась Михайлович Міцкевичd
У шлюбі з	Maria Dzmitrieuna Kamenskad
Діти	Danila Mitskevichd і Michas Mitskevichd
Нагороди	Орден Леніна Орден Червоного Прапора Сталінська премія
Якуб Колас у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

|Примітки=

Я́куб Ко́лас (ім'я за паспортом — Кость Міцкевич; 22 жовтня (3 листопада) 1882(18821103) — 13 серпня 1956) — білоруський поет, мовознавець, філолог. Небіж білоруського політика та історика Язепа Льосіка.

Народний поет Білорусі (1926), академік АН Білорусі (з 1928), член Союзу письменників СРСР (1934), заслужений діяч науки (1944), депутат Верховної Ради БРСР (1938—1956) і депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань(1946—1956), голова Білоруського республіканського комітету захисту миру.

Народився 3 листопада 1882 року у селі Акінчиці у родині лісника.

Закінчив учительську семінарію у місті Несвіжі.

У юному віці почав писати вірші, свій перший вірш опублікував під псевдонімом Якуб Колас у першій білоруській газеті "Наша доля", що видавалася у Вільнюсі. На той час поету сповнилось двадцять чотири роки.

Першу книжку поезій Коласа "Песні жальбы" було видано 1910 року.

Нагороди від комуністичного режиму: Сталінська премія (1946, 1949), п'ять орденів Леніна, орден Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, а також медалі радянської доби.

У Білорусі діє меморіальний для літератури музей Якуба Коласа, його образ втілений в пам'ятниках; ім'я Якуба Коласа в різний час було присвоєне вулицям, площам (зокрема одна з центральних площ Мінська), організаціям (наприклад, Національний державний гуманітарний ліцей і його філіали) тощо.

• Песни неволи (1908)
• Песьні-жальбы (1910)
• Новая зямля (1923)
• Сымон-музыка (1925)
• Рыбакова хата (1947)
• На перепутье (1954)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Якуб Колас

• Державний літературно-меморіальний музей Якуба Коласа
• Твори [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Коласавы парасткі

Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.