Яків (Макарчук) — Вікіпедія
Яків | ||
| ||
---|---|---|
з 8 березня 2013 | ||
Церква: | УПЦ КП → ПЦУ | |
Попередник: | Михаїл (Бондарчук) | |
| ||
16 липня 2004 — 8 березня 2013 | ||
Церква: | УПЦ КП | |
Попередник: | Паїсій (Дмоховський) | |
Наступник: | Марк (Гринчевський) | |
| ||
8 листопада 1998 — 31 березня 2004 | ||
Церква: | УАПЦ | |
Наступник: | Богдан (Кулик) | |
Альма-матер: | Санкт-Петербурзька духовна семінарія і Санкт-Петербурзька духовна академія | |
Діяльність: | пресвітер | |
Ім'я при народженні: | Ярослав Іванович Макарчук | |
Народження: | 20 червня 1952 (72 роки) Березівка, Радехівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР | |
Дияконство: | 1989 | |
Священство: | 27 травня 1990 | |
Єп. хіротонія: | 8 листопада 1998 | |
Хто висвятив у єпископа | Димитрій (Ярема), Роман (Балащук), Ігор (Ісіченко) | |
Яків (світське ім'я — Макарчук Ярослав Іванович; 20 червня 1952, Березівка Радехівського району Львівської області) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української православної Церкви Київського патріархату), архієпископ Дрогобицький і Самбірський.
З 1959 по 1967 роки навчався у середній школі.
У 1967 році поступив на навчання до середнього професійно-технічного училища смт. Добротвір Львівської області, в тому ж році перевівся на навчання в Будівельний технікум смт. Зеленодольськ Дніпропетровської області при Криворізькій ГРЗС-2, який закінчив 1970 року. Був призваний на строкову службу в армію.
У 1972 році звільнений з армії. Працював на Львівському танковому заводі випробовувачем танків.
З 1974 по 1976 рр. навчався у Талліннській мореходній школі. Ходив у море закордонного призначення м. Таллінна «Естрибпром» Естонія.
У 1979 році звільнений за власним бажанням і переїхав у Львів, працював начальником зміни на Львівському Електроламповому заводі.
У 1987—1990 рр. навчався у Ленінградській духовній семінарії.
В році єпископом Проклом, вікарієм Ленінградської єпархії, був висвячений в сан диякона,
27 травня 1990 року — на священника.
У 1990 році вступив на навчання в Ленінградську Духовну Академію на заочне відділення.
В 1990 році був прийнятий у Львівську єпархію УАПЦ, і направлений настоятелем храму Святого Преображення Господнього м. Львова. Збудував перший у Львові православний храм.
8 листопада 1998 року Патріархом УАПЦ Димитрієм (Яремою), архієпископом Романом (Балащуком) та архієпископом Ігорем (Ісіченком) висвячений в сан єпископа з титулом єпископ Черкаський.
У 1999 році призначений головою відділу душпастирювання Збройних сил та МВС України УАПЦ. На Помісному Соборі УАПЦ 2000 року обраний Головою Контрольно-ревізійної комісії УАПЦ.
31 березня 2004 року подав прохання про прийняття у лоно Української православної церкви Київського патріархату.
Згідно з рішенням Священного синоду УПЦ Київського патріархату (журнал № 22 від 16 липня 2004 року) призначений єпископом Одеським і Балтським, керуючим Одесько-Балтською єпархією.
10 травня 2008 року повідомили про конфлікт єпископа Якова і священника з міста Одеси протоієрея Ярослава Бугринця[1].
23 січня 2012 року указом патріарха Філарета піднесений в сан архієпископа.
Рішенням Священного Синоду УПЦ Київського патріархату від 08 березня 2013 року (журнал № 16) призначений єпископом Дрогобицьким і Самбірським, керуючим Дрогобицько-Самбірською єпархією.[2]
15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УПЦ КП взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.
- Офіційний сайт УПЦ(КП) [Архівовано 26 квітня 2008 у Wayback Machine.].
- ↑ Єпископ Київського патріархату звершив «земний суд» над священиком УАПЦ [Архівовано 5 липня 2008 у Wayback Machine.] — УНІАН від 10.05.2008 18:16.
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду 8 березня 2013 р. cerkva.info. cerkva.info. 8 березня 2013. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 9 травня 2020.
Це незавершена стаття про православного релігійного діяча чи діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |