Яків (Макарчук) — Вікіпедія

Яків
Архієпископ Дрогобицький і Самбірський
з 8 березня 2013
Церква: УПЦ КППЦУ
Попередник: Михаїл (Бондарчук)
Архієпископ Одеський і Балтський
(до 23 січня 2012 — єпископ)
16 липня 2004 — 8 березня 2013
Церква: УПЦ КП
Попередник: Паїсій (Дмоховський)
Наступник: Марк (Гринчевський)
Єпископ Черкаський і Кіровоградський
8 листопада 1998 — 31 березня 2004
Церква: УАПЦ
Наступник: Богдан (Кулик)
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна семінарія і Санкт-Петербурзька духовна академія
Діяльність: пресвітер
Ім'я при народженні: Ярослав Іванович Макарчук
Народження: 20 червня 1952(1952-06-20) (72 роки)
Березівка, Радехівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Дияконство: 1989
Священство: 27 травня 1990
Єп. хіротонія: 8 листопада 1998
Хто висвятив у єпископа Димитрій (Ярема), Роман (Балащук), Ігор (Ісіченко)

CMNS: Яків у Вікісховищі

Яків (світське ім'я — Макарчук Ярослав Іванович; 20 червня 1952, Березівка Радехівського району Львівської області) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української православної Церкви Київського патріархату), архієпископ Дрогобицький і Самбірський.

Життєпис

[ред. | ред. код]

З 1959 по 1967 роки навчався у середній школі.

У 1967 році поступив на навчання до середнього професійно-технічного училища смт. Добротвір Львівської області, в тому ж році перевівся на навчання в Будівельний технікум смт. Зеленодольськ Дніпропетровської області при Криворізькій ГРЗС-2, який закінчив 1970 року. Був призваний на строкову службу в армію.

У 1972 році звільнений з армії. Працював на Львівському танковому заводі випробовувачем танків.

З 1974 по 1976 рр. навчався у Талліннській мореходній школі. Ходив у море закордонного призначення м. Таллінна «Естрибпром» Естонія.

У 1979 році звільнений за власним бажанням і переїхав у Львів, працював начальником зміни на Львівському Електроламповому заводі.

У 1987—1990 рр. навчався у Ленінградській духовній семінарії.

В році єпископом Проклом, вікарієм Ленінградської єпархії, був висвячений в сан диякона,

27 травня 1990 року — на священника.

У 1990 році вступив на навчання в Ленінградську Духовну Академію на заочне відділення.

В 1990 році був прийнятий у Львівську єпархію УАПЦ, і направлений настоятелем храму Святого Преображення Господнього м. Львова. Збудував перший у Львові православний храм.

8 листопада 1998 року Патріархом УАПЦ Димитрієм (Яремою), архієпископом Романом (Балащуком) та архієпископом Ігорем (Ісіченком) висвячений в сан єпископа з титулом єпископ Черкаський.

У 1999 році призначений головою відділу душпастирювання Збройних сил та МВС України УАПЦ. На Помісному Соборі УАПЦ 2000 року обраний Головою Контрольно-ревізійної комісії УАПЦ.

31 березня 2004 року подав прохання про прийняття у лоно Української православної церкви Київського патріархату.

Згідно з рішенням Священного синоду УПЦ Київського патріархату (журнал № 22 від 16 липня 2004 року) призначений єпископом Одеським і Балтським, керуючим Одесько-Балтською єпархією.

10 травня 2008 року повідомили про конфлікт єпископа Якова і священника з міста Одеси протоієрея Ярослава Бугринця[1].

23 січня 2012 року указом патріарха Філарета піднесений в сан архієпископа.

Рішенням Священного Синоду УПЦ Київського патріархату від 08 березня 2013 року (журнал № 16) призначений єпископом Дрогобицьким і Самбірським, керуючим Дрогобицько-Самбірською єпархією.[2]

15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УПЦ КП взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Єпископ Київського патріархату звершив «земний суд» над священиком УАПЦ [Архівовано 5 липня 2008 у Wayback Machine.] — УНІАН від 10.05.2008 18:16.
  2. Журнали засідання Священного Синоду 8 березня 2013 р. cerkva.info. cerkva.info. 8 березня 2013. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 9 травня 2020.