Ямбару — Вікіпедія

Ямбару
Зображення
Країна  Японія
Адміністративна одиниця Префектура Окінава
Розташований на природоохороній території Yanbaru National Parkd
Місце розташування Kunigamid
У межах природно-географічного об'єкта Острів Окінава
Статус спадщини частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d][1]
Вигляд з повітря
Мапа
CMNS: Ямбару у Вікісховищі

26°41′17″ пн. ш. 128°13′44″ сх. д. / 26.688° пн. ш. 128.229° сх. д. / 26.688; 128.229

Ямбару (яп. 山原) — лісиста північна частина острова Окінава на півдні Японії, що включає села Хігаші, Куніґамі й Оґімі. В Ямбару збереглися деякі з останніх в Азії великих ділянок субтропічного лісу з багатьма ендемічними видами флори та фауни[2]. Під час Битви за Окінаву 1945 року багато жителів південних областей втікали в цей район у пошуках порятунку[3]. 2016 року створено національний парк Ямбару[en], запропонований для включення в Список світової спадщини ЮНЕСКО[4][5].

Нині в Ямбару розташований тренувальний полігон Корпусу морської піхоти США, що займає територію площею 7,5 тисяч гектарів. Станом на 2010 рік тут налічувалося 22 вертолітні майданчики і планувалося будівництво ще семи в двох найбільш збережених районах[6]. Проблема розташування вертолітних майданчиків затримала визнання області національним парком[5][7].

За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), Ямбару є місцем проживання більше 4000 видів, 11 видів тварин і 12 видів рослин, властивих тільки цій області. Багатьом з них загрожує зникнення і їх занесено в Червону книгу Міжнародного союзу охорони природи, 188 видів — до Червоної книги Окінави і 177 — до Червоної книги Міністерства довкілля Японії[7]. Серед них нелітаючий окінавський пастушок, окінавський дятел, рюкюська зорянка, слуква японська, черепаха японська, тритон Андерсона, потайна жаба, кинжальна жаба[en], жаба Limnonectes namiyei, пацюк рюкюський, окінавська миша, що є вимирають або перебувають на межі зникнення. Зокрема, окінавський дятел перебуває під загрозою через низьковисотні польоти американської військової авіації з баз морської піхоти, зокрема конвертоплана Bell V-22 Osprey, та будівництво в лісах нових вертолітних майданчиків[8][9].

1999 року відкрито Центр охорони дикої природи Ямбару з метою популяризації, поглиблення розуміння та інтересу до природи і тваринного світу Ямбару, а також просування проєктів, наукових досліджень і досліджень щодо збереження місцевого цінного природного середовища, флори і фауни. 2010 року центр знову відкрито після реконструкції під назвою «Музей природи Уфугі» (яп. やんばる野生生物保護センター(ウフギー自然館)), що окінавською мовою означає «Велике дерево»[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://whc.unesco.org/fr/list/1574/multiple=1
  2. ↑ а б Ufugi Nature Museum (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 6 серпня 2020. Процитовано 16 листопада 2016.
  3. ↑ Miyume Tanji. Myth, Protest and Struggle in Okinawa. — 2006. — С. 164. — ISBN 978-0-415-36500-0.
  4. ↑ Wild forest area in northern Okinawa designated as 33rd national park (англ.). The Japan Times. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 16 листопада 2016.
  5. ↑ а б Japan prepares to nominate more sites for registration on global list (англ.). The Japan Times. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 16 листопада 2016.
  6. ↑ Biodiversity 100: actions for Asia (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 16 листопада 2016.
  7. ↑ а б No Military Helipads in Yanbaru Forest (PDF) (англ.). Всемирный фонд дикой природы. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
  8. ↑ Ospreys drive Okinawa woodpeckers from Takae; watchers warn (англ.). Ryukyu Shimpo. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 16 листопада 2016.
  9. ↑ Helipad project resumes in Okinawa after barrier removed (англ.). The Asahi Shimbun. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ямбару&oldid=43009742