Ямненко Володимир Петрович — Вікіпедія

Володимир Ямненко
Народився7 грудня 1959(1959-12-07) (64 роки)
Громадянство Україна
Діяльністьактор, кіноактор
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDbnm0945771

Володи́мир Петро́вич Ямне́нко (7 грудня 1959(19591207)) — український актор, режисер і сценарист. Також відомий, як один з постійних учасників телевізійного шоу «Золотий гусак».

Біографія

[ред. | ред. код]

Акторську майстерність вивчав у Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. По закінченні інституту прийнятий до трупи театру естради Віталія Малахова, згодом — актор театру «Гротеск»[1].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений, має сина[2].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисерські роботи

[ред. | ред. код]

Сценарії

[ред. | ред. код]

Акторські роботи

[ред. | ред. код]
  • 1984 — За ноччю день іде — Михайло Ткачов
  • 1986 — Звинувачується весілля — «Бринза»
  • 1989 — Хочу зробити зізнання — шофер
  • 1990 — Червоне вино перемоги — Саєнко
  • 1990 — Фуфель — епізод
  • 1991 — Імітатор — епізод
  • 1991 — Кисневий голод | Kisnevij Golod - черговий гауптвахти
  • 1991 — Особиста зброя — епізод
  • 1991 — Танго смерті — санаторний дурень
  • 1992 — Гра всерйоз — Байдаков
  • 1992 — Ну, ти й відьма — епізод
  • 1992 — Цвітіння кульбаби — водій «Жигулів»
  • 1993 — Ніч питань… — епізод
  • 1995 — Острів любові — Хома Лукич Лабазніков
  • 2001 — День народження Буржуя-2 — пахан у камері
  • 2001 — Слід перевертня — Книхарєв
  • 2002 — Лялька — Красильников на кличку «Вертлявий»
  • 2002 — Невелика подорож на великій каруселі (короткометражний)
  • 2002 — Прощання з Каїром — водій
  • 2003 — Весела компанія — художник
  • 2004 — Між першою та другою
  • 2004 — Попіл Фенікса — Пиня
  • 2004 — Путівник
  • 2004 — Російські ліки — Колян
  • 2005 — Весела хата
  • 2005 — На білому катері — тренер
  • 2006 — Повернення Мухтара-3 — Дикий
  • 2006 — Казки для дорослих дальтоників
  • 2007 — Повернення Мухтара-4 — Глущенко
  • 2007 — Мім Бім, або Чуже життя — Павук
  • 2007 — Моя мати — Снігуронька — Гриша
  • 2007 — Фото моєї дівчини — приятель Семена
  • 2008 — Крига у кавовій гущі — кандидат у наречені, засуджений
  • 2008 — Тринадцять місяців — Мельниченко
  • 2010 — Демони — Олександр Семенович Кухаренко
  • 2010 — Мама напрокат — відвідувач у кафе
  • 2010 — Паршиві вівці — Зема
  • 2011 — Повернення Мухтара-7 — Горохов
  • 2011 — Доярка з Хацапетівки-3 — Коля, співкамерник Буличова
  • 2011 — Спрага — Яша Шмаков, інтендант
  • 2011 — Пампушка Люся — Бузина
  • 2011 — Три дні лейтенанта Кравцова — Пилипенко, сержант
  • 2011 — Лють — Ножкін, пацієнт
  • 2012 — Брат за брата-2 — Башмак
  • 2012 — Повернення Мухтара-8 — Андреєв
  • 2012 — Лекції для домогосподарок — Петро Петрович, співробітник КДБ
  • 2012 — Кохання зі зброєю — Володимир Гнилицький, судмедексперт
  • 2012 — Синдром дракона — Геннадій Єлизаветський, пацієнт психлікарні
  • 2013 — Домоправитель — покупець
  • 2013 — Нічні ластівки — Іван Сергійович
  • 2013 — Нюхач — Кислий, кримінальний авторитет
  • 2013 — Відразу після створення світу — Микола Степанович
  • 2013 — Темні лабіринти минулого — Олексій Васильович Корзін, слідчий
  • 2013 — Холостяк — Бурий, кримінальний авторитет
  • 2015 — Гетьман (фільм) — Черкас, сільський отаман
  • 2015 — Пес 1 (12 серія «Купюра»)  — Урод, грабіжник
  • 2016 — Майор і магія — кримінальний авторитет
  • 2016 — Сніг — Чічьото Гошо
  • 2018 — Дике поле — Коча
  • 2019 — По різних берегах — Петро Володимирович Зорін, батько Володимира, зек-рецидивіст
  • 2020 — Пес 6 (7 серія «Тезки»)  — Барига-Копчений

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На сайті «Фильмотека» (рос.). Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
  2. Інтерв'ю з Володимиром Ямненком. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]