Янакоча — Вікіпедія
Янакоча | ||||
6°58′29″ пд. ш. 78°31′07″ зх. д. / 6.97472° пд. ш. 78.51861° зх. д. | ||||
Тип | копальня | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Перу | |||
Янакоча у Вікісховищі |
Янакоча (англ. Yanacocha) — золоторудне поле в Перу, одне з найбільших у світі (друге після об'єкта Ліхір у Папуа Новій Гвінеї), і однойменний найбільший в Латинській Америці гірничо-збагачувальний комбінат. Знаходиться в межах Західної Кордильєри Північного Перу за 600 км на північ від Ліми і за 23-30 км північніше провінційного центру Кахамарка.
Перший поклад золота на золоторудному полі — Карачуго (Carachugo) — відкрито на початку ХХ ст. У 1980-х рр. французька геологічна служба BRGM виявила на площі рудного поля невеликі ресурси срібла. А в 1988 р. компанії Newmont Mining Corp. і Cia de Minas de Buenaventura S.A. відкрили біля Карачуго родовище Янакоча.
Площа рудного поля 10 х 4 км. Висотні відмітки в районі діючих кар'єрів коливаються від 3400 до 4260 м, що створює додаткові труднощі при видобутку і транспортуванні руди та обладнання. Родовища рудного поля експлуатуються спільним підприємством Cia Minera Yanacocha S.A., основними учасниками якого є компанії Newmont Mining Corp. з США і перуанська Cia de Minas Buenaventura S.A. Руди золото-срібно-порфірові, епітермального типу. Локалізуються в міоценовому комплексі вулканічних порід андезит-дацитової формації, які утворюють вулкано-купольну споруду площею 19 х 7 км.
Початкові запаси рудного поля на 1988 р — 40 т золота. У 1990–1993 рр. на родовищі побудовано ГЗК. У 1996 р. став до ладу кар'єр на родовищі Хосе (San Jose). Підтверджені запаси золота на родовищах рудного поля на середину 2001 р. становили 1150 т золота. Середній вміст золота в рудах −1.03 г/т. Рудне поле Янакоча займає за запасами золота 2-е місце у світі (після родовища Ліхір в Папуа Новій Гвінеї).
Структура рудного поля Янакоча — це система блоків-пластин, що являють собою горст з обрамовуючими його ґрабенами; всі вони видовжені в півн.-східному напрямі і простежуються більш ніж на 10 км при ширині до 2 км. Крайній південно-східний розлом носить назву скиду Карбон, на північному заході проходить скид Тападо; між цими порушеннями знаходиться скид Кінуа. Блок-пластина змінених андезито-дацитів, укладена між розломами Кінуа і Тападо, утворює горст. Південно-східніше розташований багатоступінчастий ґрабен; рівень його, обмежений розломами Кінуа і Карбон, опущений відносно горсту на 240–280 м; далі на півд.-схід розміщується ще один його рівень. На півн.захід від серединного горсту також знаходиться блок-ґрабен, опущений по розлому Тападо на 180 м.
Поклади золото-срібних руд дислокуються в сконцентровані в тілах експлозивних брекчій, приурочених до вузлів перетину крутоспадних розломів, а також контактуючих з ними шаруватих туфів. Всі поклади первинних руд крутоспадні, складені переважно вкрапленими рудами (за винятком Кінуа).
Верхні частини покладів окиснені; тут зустрічаються кварц, лімоніт, ґетит, ковелін, дигеніт, скородит, сріблоносний ярозит і інші гіпергенні мінерали. Видимого золота в окиснених рудах не виявлено; мікроскопічні золотини в зоні гіпергенезу звичайно укладені в лімоніті. Первинні руди являють собою окварцовані, іноді алунітизовані експлозивні брекчії і туфи андезито-дацитів, цемент яких пронизаний вкрапленістю сульфідів і порівняно рідкими сульфідно-карбонатно-кварцовими прожилками. Серед сульфідів переважають пірит, енаргіт (місцями сріблоносний) і халькопірит, зустрічаються підлеглі ґаленіт і сфалерит, а також мінерали срібла. Золото укладене в сульфідах. Пластовий поклад Кінуа являє собою морений розсип.
Західніше Кінуа недавно виявлений сліпий поклад Корімайо (Corimayo). Передбачають, що ресурси золота в ньому можуть виявитися порівняними із запасами рудного поля Янакоча.
Станом на 2002 р експлуатуються чотири родовища рудного поля Янакоча: Карачуго, Янакоча, Хосе і Макі-Макі (Maqui-Maqui). Руди відпрацьовуються кар'єрами.
Видобуток золота на ГЗК Янакоча безперервно росте, особливо швидкими темпами — з 1995 р.: в 1995 р. — 19.7 т, 1996 — 28.4 т, 1997 — 32.65 т, 1998 — 41.7 т, 1999 — 51.5 т, 2000 — 56 т, 2002 — бл. 68.5 т. Переробка руд на підприємстві проводиться найбільш дешевим методом — купчастим вилуговуванням. При цьому вилучають 65-69% металу. Кінцевий продукт — злитки первинного золота (у сплаві Доре). Усього за 1993–2000 рр. на рудному полі Янакоча видобуто 252 т золота. Планується добування срібла, яке погано вилучається (близько 30%). Співвідношення золота до срібла 1 : 2.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Website of «Yanacocha» (Spanish) [Архівовано 3 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- «Halting the rush against gold» [Архівовано 29 серпня 2009 у Wayback Machine.], the Economist, 3 Feb 2005
- «Peasants in Peru near showdown on mercury spill» [Архівовано 20 грудня 2006 у Wayback Machine.], Miami Herald, 5 March 2005
- «Yanacocha: Dividing and Polluting», Friends of the Earth
- «The Cost of Gold»-Jane Perlez (Multimedia) [Архівовано 19 лютого 2006 у Wayback Machine.], The New York Times, October 25, 2005
- «Behind Gold's Glitter: Torn Lands and Pointed Questions»-By Jane Perlez and Kirk Johnson (registration required), The New York Times, October 24, 2005
- «The Curse of Inca Gold» [Архівовано 22 лютого 2021 у Wayback Machine.], Frontline/World, October 2005
- 'The Curse of Inca Gold': Mining Peru's Wealth [Архівовано 9 лютого 2020 у Wayback Machine.], NPR's Day to Day, October 25, 2005
- «Ingetec S.A.»
6°58′49″ пд. ш. 78°30′18″ зх. д. / 6.98027° пд. ш. 78.50487° зх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку