Яо Мін — Вікіпедія
Яо Мін | |
---|---|
кит. 姚明 | |
Народився | 12 вересня 1980[1] (44 роки) Шанхай, КНР |
Країна | КНР |
Діяльність | баскетболіст, автобіограф, бізнесмен |
Alma mater | Shanghai No. 2 High Schoold і Antai College of Economics and Management, Shanghai Jiao Tong Universityd |
Знання мов | мандаринська, китайська і англійська |
Роки активності | 1997 — 2011 |
Посада | член комітету Народної політичної консультативної ради КНРd |
У шлюбі з | Ye Lid |
Вага | 140,6 кг[2] |
Зріст | 229 см[3] |
Нагороди | почесний доктор Гонконзького університету[d] |
IMDb | ID 1495244 |
|
Яо Мін[4] (кит.: 姚明, 12 вересня 1980, Шанхай) — китайський баскетболіст, спортивний коментатор, президент Китайської баскетбольної асоціації. Грав за команду «Х'юстон Рокетс» (НБА) на позиції центрового. На момент виступів в НБА був найвищим гравцем в чемпіонаті, його зріст становив 2,29 метра. Прапороносець збірної Китаю на відкритті Олімпіади 2004 в Афінах і Олімпіади 2008 в Пекіні. Обоє батьків Яо в минулому професійні баскетболісти. Зріст його батька 202 см, а матері 190 см, вже в 10 років зріст Яо був 165 см.
Яо почав грати «Шанхай Шаркс» ще в підлітковому віці і виступав за цю команду впродовж 5 років, в останній рік став чемпіоном Китайської баскетбольної асоціації. В 2002 році він був вибраний на драфті командою «Х'юстон Рокетс», яка мала право на 1-го вибору. До цього тільки 2 китайці грали в НБА. З першого ж сезону Яо щорічно бере участь в матчі усіх зірок НБА. Незважаючи на це, «Рокетс» жодного разу не досягли якихось значних успіхів на стадії плей-офф, а останні три роки китайського гіганта мучили травми. Через травми Яо пропустив весь сезон 2009/2010 і не зіграв чемпіонаті світу з баскетболу 2010 в Туреччині. В 2016 році був включений в баскетбольний Зал слави[5].
Яо дебютував у збірній Китаю на літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї, і разом з Ван Чжічжі і Менгке Батиром вони склали так звану «Велику стіну»[6]. Під час Олімпійських ігор в Афінах 2004, Яо ніс китайський прапор на церемонії відкриття, за його словами він «здійснив свою давню мрію»[7]. На олімпійських іграх 2004 року в Афінах у цілому команда виступила невдало, але Яо увійшов до символічної збірної баскетбольного турніру. На чемпіонаті світу 2006 року Китай дійшов лише до 1/16 фіналу.
Його дружина Е Лі в минулому виступала за жіночу баскетбольну збірну Китаю.
Яо Мін є одним з найбільш впізнаваних і багатих людей Китаю, ряд великих компаній уклали з ним контракти. Про його перші роки в НБА був знятий документальний фільм, а сам він у співавторстві написав автобіографію. У липні 2009 року Яо Мін купив свій колишній китайський клуб «Шанхай Шаркс», щоб допомогти йому подолати серйозні фінансові труднощі і підняти з дна турнірної таблиці[8] . В даний момент Яо Мін працює також і спортивним коментатором, ведучи репортажі з баскетбольних змагань (в тому числі і з баскетбольного турніру Олімпійських ігор 2012 року). У 2017 році Яо Мін був обраний президентом Китайської баскетбольної асоціації (CBA)[9].
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ http://www.nba.com/playerfile/yao_ming/
- ↑ http://www.nba.com/playerfile/yao_ming
- ↑ Яо — це прізвище
- ↑ The Naismith Memorial Basketball Hall of Fame :: Yao Ming. www.hoophall.com (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ NBA.com : Wang Zhizhi Bio Page. web.archive.org. 7 березня 2009. Архів оригіналу за 7 березня 2009. Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ Yao Ming realizes his Olympic dream. www.chinadaily.com.cn. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ Яо Мин купит свой бывший клуб. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ Бадян, Александр (23 лютого 2017). Яо Мин стал руководителем баскетбола Китая. usa.one (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 31 березня 2020.