Яришів — Вікіпедія
село Яришів | |
---|---|
Церква Успіння 1768 – 1772 рр. у с. Яришів | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Могилів-Подільський район |
Громада | Яришівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA05080130010068291 |
Основні дані | |
Населення | 1613 |
Площа | 7,3 км² |
Густота населення | 220,96 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24024 |
Телефонний код | +380 4337 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°30′42″ пн. ш. 27°37′54″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря | 90 м |
Водойми | р. Лядова |
Найближча залізнична станція | Сулятицька |
Відстань до залізничної станції | ~8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24024, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Яришів, вул. Головна, буд. 19 |
Карта | |
Мапа | |
|
Я́ришів — село в Україні, у Яришівській сільській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Адміністративний центр громади. Населення становить 1613 осіб.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Яришівської сільської громади.[1]
"Яришів - містечко Подільської губ. Могилівського повіту на річці Лядова. Перша відома нам згадка про Яришів належить до 1599 р.; він входив тоді до складу Шаргородського маєтку Яна Замойського, який продав його разом із Шаргородом князеві Матвію Яблоновському. На початку XVII ст. Яришів був досить багатолюдним містечком. У 1702 р. мешканці взяли участь участь у козацькому повстанні, після придушення якого в 1703 р. пішли за Дністер у Молдавію на чолі зі своїм полклвником Скоричем. У 1723 р. Яришів належав Домініку Коссаковському, який збудував дер'яну католицьку церкву в ім'я Успіння Пресв. Богородиці... У 1772-1794 рр. власником містечка був відомий прогресист того часу Валеріян Дзедушицький; поселившись у ньому в 1775р. Дзедушицький замінив панщину селян податтю, скасував тілесні покарання, організував для селян школу й учнів, які закінчували навчання з відзнакою, звільняв від кріпацтва; крім того він заснував у Яришеві друкарню, у якій між іншим, у 1791 р. був виданий новий закон про міста, ухвалений сеймом; Дзедушинському належать також перші спроби запровадити на Поділлі виноробство та шовківництво й доставляти хліб по Дністру галерами в Акерман."[2]
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 210 жителів села[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,96% |
російська | 2,48% |
Ці місця мають відношення до написання знаменитої повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба».
Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, курінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха, дядько якого по батьковій лінії товаришував із Миколою Гоголем, коли той проживав у Могилеві-Подільському.
Повість написана М. В. Гоголем у Миргороді під враженням родинних переказів Миклух.
За визволення України з-під польської шляхти воювало, крім самого Охріма Макухи, також троє його синів — Омелько, Назар і Хома. Назар закохався у шляхетну панночку, доньку польського воєводи та перейшов на бік поляків. Зганьблені брати разом із товаришами вирішили викрасти зрадника, але на зворотному шляху на межі сіл Яришів та Слобода-Яришівська натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, його вірного соратника, козака Байду полонили та закатували до смерті, підвісивши на гакові за ребро, а Омелькові з бранцем вдалося втекти і доставити полоненого брата до батька, який очікував у ліску на околиці Слободи-Яришівської. Курінний власноруч стратив сина-перевертня, вистреливши йому в груди з пістоля та скинув зі скелі на краю лісу. На згадки та перекази про історичні факти наклалися події Гоголівської повісті і згодом вказаний ліс місцеві мешканці почали називати Андріївським лісом, а скелю Андрієвою скелею. Одну з околиць Слободи-Яришівської досі у народі називають Бульбашівкою, а у Яришеві зупинку неподалік від хлібозаводу знають, як зупинка біля Байди.
В пам'ять про проживання видатного письменника у Могилеві-Подільському встановлено пам'ятник М. В. Гоголю[5], його іменем названо площу та одну з вулиць міста.
У селі стояла українська дерв'яна церква рідкісного п'ятиверхого типу. Церква Успіння збудована у 1768-1772 рр. Зазнала ремонту в 1849 р. Всередині знаходився 4-ярусний іконостас зі старовинним мистецьким різьбленням. У 1901 р. єпархіальні власті планували розібрати храм через "ветхість". Нову дерев'яну церкву збудовано у 1894 – 1898 рр[6].
У Яришові до 1941 р. існувала синагога, збереглося старовинне єврейське кладовище.
У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій[7]. 1942-го року знищено 595 його мешканців.
- Ботанічний заказник місцевого значення Лядівський
- Горлей Володимир Савович (* 1951) — український письменник.
- Володимир Дідушицький — польський граф українського походження, меценат, колекціонер, природознавець, політичний діяч.
- Ієгошуа Яхот (1919—2003) — радянський та ізраїльський філософ.
- Камінський В'ячеслав Володимирович (* 1963) — український гінеколог.
- Сіркіс Ізраїль-Йосиф Шмерелевич — єврейський драматург та письменник, писав на івриті, філантроп.
- Танасчішин Трохим Іванович (1903—1944) — радянський генерал-лейтенант танкових військ.
- Янчук Едуард Олександрович (1937—1994) — український фізик і мінералог.
- Юзеф-Антоній Ролле — польсько-український історик-письменник, за фахом лікар-психіатр, член-кореспондент Краківської академії наук, почесний член Подільської АН (з 1863 року).[8]
- Ільїн Василь Степанович- український пілот. Почав кар'єру в 17 років як пілот сільгоспавіації. Був пілотом літака Президента України з 1991 року. До того був пілотом перших осіб УРСР,як В.В.Щербицький та Голів Кабінету Міністрів. Народився в селі Іракліївка Вінницької області 13.01.1936 року. Помер в Києві 09.04.2021 від коронавірусної інфекції.
Нагороджений багатьма грамотами та нагрудними знаками. В селі Яришів познайомився з майбутньою дружиною Комарською Людмилою Іванівною. Дочкою Завуча школи. Одружені в селі Яришів. Має двох дітей, 5 онуків та 2 правнучок станом на квітень 2021 року.
- Місце зупинки Тараса Шевченка
- Стара будівля та церква
- Старий торговий центр
- Братська могила і пам'ятник воїнам-односельчанам
- Річка Лядова
- Шевченкова криниця на березі річки Лядова
- Козацькі хрести на сільському кладовищі
- Єврейські поховання
- У підземній церкві
- Місце зупинки Тараса Шевченка
- Церква Успіння 1768 – 1772 рр. у с. Яришів
- Руйнування Успенської церкви в с. Яришів, 1920-ті рр.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- ↑ Павлуцький, Григорій (2017). Дерев'яні та муровані храми України. Харків: Олександр Савчук. с. 49-52. ISBN 978-966-2562-85-9.
- ↑ Яришів. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ пам'ятник М. В. Гоголю. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Яришів с Церква Успіння. www.pslava.info. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
- ↑ Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
- ↑ Лісевич І. Роллє Юзеф-Антоній // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 276. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Jaryszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 465. (пол.) — S. 465.
- Я́ришів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.453
- Погода в селі Яришів [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |