Яцек Стопа — Вікіпедія

Яцек Стопа
Оригінал імені пол. Jacek Stopa
Країна Польща Польща
Народження 3 січня 1987(1987-01-03) (37 років)
Вроцлав
Титул Міжнародний майстер (2006), Гросмейстер (2015)
Рейтинг ФІДЕ 2431 (травень 2018)
Піковий
рейтинг
2544 (березень 2015)

Яцек Стопа (пол. Jacek Stopa; нар. 3 січня 1987, Вроцлав) – польський шахіст, міжнародний гросмейстер від 2015 року.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

Триразовий чемпіон Польщі серед юніорів: до 12 років (1999, Вісла)[1], до 18 років (2005, Леба)[2] і в 20 років (2006, Сьрода-Великопольська)[3]. Крім того, 2005 року здобув у Сьроді-Великопольській бронзову медаль у категорії до 20 років[4]. У 2004 році поділив 1-ше місце (разом з Зігурдсом Ланкою) на гросмейстерському турнірі в Лігниці. Рік по тому переміг (попереду, зокрема, Моніки Соцко, Бартоломея Геберли і Александера Місьти) на турнірі за швейцарською системою в Рибнику, а також досягнув найбільшого успіху в своїй кар'єрі, вигравши в Бельфорі бронзову медаль на чемпіонаті світу серед юніорів до 18 років[5]. 2007 року поділив 2-ге місце (позаду Хуліо Бесерри Ріверо, разом з Джессі Крааєм) на турнірі за швейцарською системою в Коамо. 2009 року досягнув чергові успіхів, двічі розділивши 1-ше місце на відкритих турнірах у Філадельфії (разом з Алексом Лендерманом) та Індіанаполісі (разом з Алексом Лендерманом, Сергієм Кудріним, Олексієм Єрмолінським, Дмитром Гуревичем і Джессі Крааєм)[6]. 2014 року поділив 1-ше місце в Ретимно (разом зі Збігнєвом Паклезою і Альберто Давідом)[7] та Кельні (разом з Вадимом Малахатьком) і поділив 2-ге місце в Братто (позаду Збігнєва Паклези, разом з Євгеном Свєшніковим і Альберто Давідом)[8]. 2014 року поділив 1-ше місце (разом з Мілошем Перуновичем) у Берліні[9]. У 2015 році переміг на турнірі Khazar International Open у Решті[10].

Крім хороших результатів у класичній грі, досягнув також значних успіхів у вирішенні шахових задач. У цій дисципліні виграв у 2005 році звання чемпіона Європи серед юніорів[11], а 2006 року посів 3-тє місце в Європі у категорії юніорів та 6-те місце у світі серед дорослих. Був також членом польської збірної, яка на командному чемпіонаті Європи виборов бронзову медаль[12]. Чергового успіху досягнув у 2007 році, вигравши в Пардубице титул чемпіона Європи серед юніорів[13].

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 березня 2015 року, досягнувши 2544 очок займав тоді 20-те місце серед польських шахістів[14].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mistrzostwa Polski juniorów do lat 12, 1999. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2018. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  2. Mistrzostwa Polski juniorów do lat 16 i 18, 2005. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-29 у Wayback Machine.]
  3. Mistrzostwa Polski do lat 20, 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2018. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  4. Mistrzostwa Polski do lat 20, 2005. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 квітня 2018. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  5. Youth Championship in Belfort 2005. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 28 квітня 2018.
  6. 110th US Open, Indianapolis 2009. Процитовано 30 серпня 2009.
  7. Three players share first place in Rethymno Chess Tournament. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  8. Pakleza wygrywa Scacco Bratto Open. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  9. Lichtenrader Herbst 2014. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  10. IM Jacek Stopa wins 13th Khazar International Open. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  11. Jacek Stopa mistrzem Europy juniorów. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2018. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
  12. Wiadomości 2006. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 28 квітня 2018.
  13. " Magazyn Szachista" nr 9/2007, str. 19
  14. Rating Progress Chart: Stopa, Jacek. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 28 квітня 2018.
  15. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

[ред. | ред. код]