Гмелініт — Вікіпедія
Гмелініт | |
---|---|
Ідентифікація | |
Сингонія | гексагональна сингонія |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Крістіан Ґмелін[1] |
Гмелініт у Вікісховищі |
Ґмелініт — мінерал, водний алюмосилікат натрію та кальцію каркасної будови групи цеоліту. Ґмелініт було названо в 1825 році на честь Крістіана Ґмеліна (1792–1860), професора хімії і мінеролога з Тюбінґена, Німеччина, а в 1997 назву поширили на групу мінералів[2].
Хімічна формула: (Na2,Ca)4[Al8Si16O48]*24H2O. Ca: Na2 = 1 : 1. Містить (%): Na2О — 3,10…9,13; CaO — 1,23…11,48; Al2О3 — 19,61…21,48; SiO2 — 46,37…53,71; H2O — 17,98…22,00. Сингонія гексагональна або тригональна. Твердість 4,5. Густина 2,1. Блиск скляний. Безбарвний, жовтуватий, зеленуватий або світло-червоний, іноді криваво-червоний. Кристали ромбоедричні, біпірамідальні, призматичні або таблитчасті. Зустрічається головним чином у мигдалинах базальтів в асоціації з шабазитом, анальцимом, левіном, філіпситом, арагонітом та кальцитом. Основні знахідки: на плато Антрим (Півн. Ірландія), в шт. Нью-Джерсі в США, в районі мису Бломідон (Канада), Берґен-Гілл (США).
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Deer, Howie and Zussman (2004) Rock-Forming Minerals Volume 4B:690-696
- Ґмелініт.//Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гмелініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ґмелініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Mineral galleries
- Mindat [Архівовано 23 серпня 2010 у Wayback Machine.]