Вісім знаків — Вікіпедія

Вісім триграм.

Вісім знаків (кит.: 八卦; піньїнь: bāguà, ба-ґуа; кор. 팔괘, пхаль-кве; яп. はっか, はっけ, хакка, хакке) — вісім символів, які використовуються у традиційному китайському ворожінні, що базується на «Книзі змін». Кожен з символів є триграмою — знаком, що утворений комбінацією трьох рисок. Ці риски називаються яо 爻 і поділяються на два типи: суцільні та пунктирні. Суцільні символізують світлу енергію ян, пунктирні — темну енергію їнь.

Кожен з восьми знаків відповідає певному явищу природи, рисі характеру людини, члену родини тощо. Комбінації восьми знаків дають нові шістдесят чотири знаки.

Існує декілька систем розташування триграм у послідовності. Утворення двох найвідоміших, класичних, приписують Фу Сі та Вень-вану династії Чжоу.

Знак Ієрогліф Назва Природа Риси Сім'я Тіло Напрямок Юнікод
Цянь Небо Енергійність Батько Голова Північний захід U+2630
Кунь Земля Послідовний Матір Живіт Південний захід U+2637
Чжень Грім Рухливий Старший син Ноги Схід U+2633
Сюнь Вітер Шанобливий Старша донька Пах Південний схід U+2634
Кань Вода Безталанний Середній син Вуха Північ U+2635
Лі Вогонь Жвавий Середня донька Очі Південь U+2632
Гень Гора Інертний Молодший син Руки Північний схід U+2636
Дуй Ставок Радісний Молодша донька Рот Захід U+2631

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Вісім знаків // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

[ред. | ред. код]