Анонім (фільм, 2011) — Вікіпедія
Анонім | |
---|---|
англ. Anonymous | |
Жанр | драматичний фільм |
Режисер | Роланд Еммеріх[1] |
Продюсер | Роланд Еммеріх, Larry J. Francod, Robert Légerd, Christoph Fisserd, Marc Weigertd і John Orloffd |
Сценарист | John Orloffd |
Оповідач | Дерек Джейкобі |
У головних ролях | Ріс Іванс, Ванесса Редґрейв, Девід Тьюліс |
Оператор | Анна Форстерd |
Композитор | Гаральд Клозер і Thomas Wanderd |
Кінокомпанія | Columbia Pictures, Centropolis Entertainmentd, Relativity Media і Babelsberg Studiod |
Дистриб'ютор | Columbia Pictures і Netflix |
Тривалість | 131 хв. |
Мова | англійська |
Країна | Німеччина Велика Британія |
IMDb | ID 1521197 |
anonymous-movie.com |
«Анонім» (англ. Anonymous) — історичний драматичний фільм режисера Роланда Еммеріха і сценариста Джона Орлоффа. Фільм-версія про життя Едварда де Вера, 17-й графа Оксфордського, придворного королеви Єлизавети Тюдор, драматурга, поета і покровителя мистецтв, який припускає, що він був фактичним автором п'єс Вільяма Шекспіра[2].
Прем'єра фільму відбулася на Міжнародному кінофестивалі у Торонто 11 вересня 2011 року[3].
Виробництво «Центрополіс Ентертемент» і кіностудії «Бабельсберг». Дистрибуція Columbia Pictures. Фільм вийшов у США, Канаді та Великій Британії 28 жовтня 2011 року. Пізніше — в решті світу.
- Ріс Іванс — Едвард де Вер, 17-й граф Оксфорд
- Джеймі Кемпбелл Бовер — юний Едвард де Вер
- Ванесса Редґрейв — Єлизавета I
- Джоелі Річардсон — юна Єлизавета
- Себастьян Арместо — Бен Джонсон, поет і драматург
- Рейф Сполл — Вільям Шекспір
- Девід Тьюліс — Вільям Сесіл, 1-й барон Берлі, старий радник королеви Єлизавети
- Едвард Хогг — Роберт Сесіл, 1-й граф Солсбері, син і наступник Вільяма Сесіла
- Ксав'єр Семюель — Генрі Візлі, 3-й граф Саутгемптон, особа, якій присвячені Шекспірівські поем і сонети
- Сем Рід — Роберт Девере, 2-й граф Ессекс
- Паоло Де Віта — Франческо, слуга графа Оксфорда
- Тристан Грейвеллі — Крістофер Марлоу, поет і драматург
- Роберт Еммс — Томас Деккер, драматург
- Тоні Вай — Томас Неш, поет і сатирик
- Алекс Хасселль — Габріель Спенсер
- Марк Райленс — актор Генрі Конделл, грає оповідача (Генріх V) і Річард III
- Джон Кеог — Філіп Енслоу
- Гелен Бексендейл — Анн де Вер
- Емі Кволек — Анн де Вер у молодості
- Вікі Кріпс — Бессі Вавасор
- Том Влашига — капітан гвардії
- Дерек Джекобі — оповідач
Сценарист Джон Орлофф зацікавився темою авторства творів Шекспіра, після перегляду телевізійного шоу Frontline у 1989 році[4]. Перша спроба реалізувати цей проєкт наприкінці 1990-х років, зазнала невдачі через успіх фільму «Закоханий Шекспір», що вийшов у світ у 1998 році[5]. Проєкт майже отримав шанс на реалізацію у 2005 році під назвою «Душа Ери» з бюджетом від $ 30 до $ 35 млн. Однак фінансування виявилося «ризикованою справою», за словами режисера Роланда Еммеріха. У жовтні 2009 року Еммеріх заявив: «Дуже важко отримати гроші на фільм, подібний до цього»[6].
Роланд Еммеріх Еммеріх зазначив, що він мало знав про історію Єлизавети, та про авторське питання, доки він не натрапив на сюжет Джона Орлоффа, і не «занурився» в різні теорії[7][8][9]. Побоюючись подібності з Амадеусом, Мілоша Формана, Емеріх вирішив створити його як фільм про політику спадкоємства та монархії, трагедію про королів, королев і князів, з широкими сюжетними лініями, включаючи вбивство, нелегітимність та інцест — «всі елементи Шекспірівских п'єс»[10].
У листопаді 2009 року, Еммеріх заявив, що основа фільму розкривається в оригінальній назві — Дух Епохи, а події розгортаються навколо основних героїв: Бена Джонсона, Вільяма Шекспіра, та графа Оксфордського. 2010 року Еммеріх детально виклав остаточну сюжетну лінію фільму:[11]
«Це поєднання багатьох речей: історичний трилер, оскільки йдеться про тих, хто досяг успіху за часів королеви Єлизавети і про боротьбу людей, які хочуть мати цей успіх. Тюдори з одного боку, а Сесіли — з іншого, а між ними — Королева. Через цю історію ми також розповімо, як п'єси були підписані ім'ям „Вільям Шекспір“»
.
Анонім став першим ігровим фільмом, знятим новою камерою Alexa від Arriflex, більшу частину фону та покращень виконано за допомогою технології CGI[12]. Крім того, Єлизаветинський Лондон було відтворено для фільму з понад 70 вручну створених декорацій на студії «Студіо Бабелсберг» у Німеччині. У тому числі точна копія лондонського театру Роуз.
Фільм отримав змішані відгуки від критиків, хвалячи його постановку та візуальні досягнення, але з критикою створення фільму у форматі часових стрибків, а також за фактичні помилки, і просування Оксфордського теорії авторства Шекспіра[13].
За статистикою сайту Rotten Tomatoes, фільм отримав 46 % відсотків схвалення на основі 168 відгуків, із середньою оцінкою 5,5 / 10. Критичний консенсус сайту стверджує, що «Роланд Емеріх тримає марку, візуального та емоційного бомбардування, але найбільше Анонімус зосереджується на тому, аби переконати аудиторію у цій не доопрацьованій теорії, і чим більше стараються довести, тим менш переконливою вона стає»[14]. За оцінками сайту Metacritic фільм набрав 50 балів зі 100, на основі відгуків 40 критиків, що вказує на змішані або середні оцінки критиків.
Прем'єра фільму спочатку була запланована одночасно у всьому світі, у стилі Закоханого Шеспіра, але плани змінилися і прем'єра була замінений на обмежену, 28 жовтня 2011 року у 265 кінотеатрах США, Канади, Ірландії та Великої Британії. На другий тиждень покази були розширені до 513 кінотеатрів[15]. Допрем'єрні опитування показали слабкі прогнози зборів у перші вихідні (менше 5 мільйонів доларів), тому менеджмент Соні змінив дату випуску та стратегію. Замість того, аби розраховувати на підтримку пліток про фільм віддали перевагу більш поступовій стратегії просування[16] У прокаті фільм став провальним.[17].
У 2011 році «Анонім» був номінований на Премію «Оскар» за найкращий дизайн костюмів німецького костюмера Лізі Крістл[18]. У тому ж році фільм був номінований у 7 категоріях на премію «Лола» та переміг у 6 номінаціях. Дві номінації на премію «Супутник»[19] Ванесса Редґрейв була номінована на «Премію Лондонського гуртка кінокритиків» у номінації «Найкраща британська актриса року»[20]. Фільм також був номінований на премію Гільдії артдиректорів у номінації «Історичний фільм»[21] та дві номінації премії VES Awards[22].
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ May, Steven W. (1980). Studies in Philology, The Poems of Edward DeVere, Seventeenth Earl of Oxford and of Robert Devereux, Second Earl of Essex. 77. University of North Carolina Press.
- ↑ Our Anonymous premiere Photos. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 16 листопада 2018.
- ↑ Leblanc, Beth (October 10, 2011). «Emmerich film sparks debate». The Michigan Times. Archived from the original on October 25, 2011. Retrieved October 20, 2011
- ↑ «Emmerich vs. Shakespeare! Independence Day Meets St. Crispin's Day», Screen Daily (May 11, 2004). Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
- ↑ «Roland Emmerich on His Shakespeare Film», Elfman, Mali (October 9, 2009) [Архівовано 2011-07-26 у Wayback Machine.]
- ↑ On the set of Roland Emmerich's 'Anonymous' with Time Out Film. Time Out London (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
- ↑ Subscribe to The Australian | Newspaper home delivery, website, iPad, iPhone & Android apps. www.theaustralian.com.au.
- ↑ Crace, John. The unreasonable doubt of Roland Emmerich's Anonymous. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 13 листопада 2018.
- ↑ Chavez, Kelvin (November 11, 2009). «With Roland Emmerich». Latino Review Online.
- ↑ De Semlyen, Phil (25 лютого 2010). Exclusive: Emmerich On Anonymous. Empire. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 13 листопада 2018.
- ↑ «Roland Emmerich's Next Is 'Anonymous' About Shakespeare», de Semlyen, Phil (February 25, 2010). Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
- ↑ Robert Sawyer,'Biographical Aftershocks: Shakespeare and Marlowe in the Wake of 9/11', in Critical Survey, Berghahn publishers, Volume 25, Number 1 (Spring) 2013 pp. 19–32, p. 28: 'While the rivalry with Marlowe is not a central feature of the movie, wild conjecture is. As Douglas Lanier has recently posited, the movie displays a ‘pile-up of factual errors’, borrowing more from a long ‘list of intercinematic’ references rather than any reliance on ‘fidelity to the verifiable historical record’.
- ↑ Anonymous (2011). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 13 листопада 2018.
- ↑ Weekend Box Office Results for August 25-27, 2017 - Box Office Mojo. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 13 листопада 2018.
- ↑ Brendan Bettinger, http://collider.com/?tag=anonymous [Архівовано 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Paul Edmondson, Stanley Wells, Shakespeare Beyond Doubt: Evidence, Argument, Controversy, Cambridge University Press, 2013, p. 161
- ↑ Nominees for the 84th Academy Awards. Academy of Motion Picture Arts and Sciences. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ 2011 Winners. International Press Academy. December 2011. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 15 січня 2012.
- ↑ Child, Ben (20 грудня 2011). Scandinavian directors lead Drive for London Film Critics' Circle awards. The Guardian. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 15 січня 2012.
- ↑ Kilday, Gregg (3 січня 2012). Art Directors Nominate Movies as Different as 'Harry Potter' and 'The Girl with the Dragon Tattoo'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 15 січня 2012.
- ↑ 10th Annual VES Awards. visual effects society. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 31 грудня 2017.
- Official website [Архівовано 22 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Anonymous на сайті AllMovie (англ.)
- Anonymous на сайті Box Office Mojo (англ.)
- Anonymous на сайті Metacritic (англ.)
- Anonymous trailer на YouTube
- April 29, 2010 Press Conference на YouTube (partial; see other linked clips)
- Shakespeare's Lost Kingdom: The True History of Shakespeare and Elizabeth (book supported by the filmmakers)