Ла-Корунья — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про: Ла-Корунья (значення) та Каронія (значення).
Ла-Корунья
La Coruña
Герб {{{official_name}}}
Герб {{{official_name}}}

Герб
Муніципалітет
КраїнаІспанія Іспанія
Автономна спільнотаГалісія
ПровінціяЛа-Корунья
КомаркаЛа-Корунья
Координати43°22′01″ пн. ш. 8°22′59″ зх. д. / 43.367° пн. ш. 8.383° зх. д. / 43.367; -8.383
Площа36,83 км²
Населення244 810 (2014)
Густота6680,86 ос./км²
Висота21 м
Код INE15030
Поштові індекси15001 - 15011
Розташування
Муніципалітет
Влада
МерШуліо Шосе Феррейру Баамонде (з 2015)
Офіційна сторінка

Ла́-Кору́нья, або Ла-Кору́ня (ісп. La Coruña, МФА: [la koˈɾuɲa]) — муніципалітет і місто в Іспанії, Галісія, провінція Ла-Корунья. Адміністративний центр провінції. Розташоване на північному заході країни. Друге за розміром місто і другий за розмірами порт після Віго у провінції Понтеведра. Колишня столиця Галісії (1563—1982).

Назва

[ред. | ред. код]

За одною з версій назва міста Coruña походить від слова «колона» (columna), що посилалося на Вежу Геркулеса, стародавній римський маяк, що зараз знаходиться в межах міста[3]. За іншою — вона пов'язана з кельтським словом clunia (ірл. cluain), яке означає «лука»[4]. Існують також інші версії походження назви міста.

Географія

[ред. | ред. код]

Ла-Корунья розташована на півострові, його перешийок колись був лише тонкою смугою піску. Ерозія і морські течії з часом намили пісок і наразі місто з'єднується з материком широкою смугою.

Ла-Корунья є одним з восьми пар міст у світі, які мають з майже точними діаметрально протилежними географічними координатами міста-антиподи. Це місто Крайстчерч у Новій Зеландії.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат Ла-Коруньї є помірним морським і сильно залежить від Атлантичного океану, але має деякі риси середземноморського клімату. Восени і взимку погода часто не стійка і непередбачувана з сильними вітрами і рясними опадами, з Атлантики депресії і низькою хмарністю. Океан підтримує помірну температуру, з рідкими морозами і снігопадами. Влітку клімат посушливий і сонячний з невеликими дощами, досить теплий, з постійними охолоджуючими бризами. Весна, як правило, прохолодна і досить повільна.

Показник Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік
Середній максимум °С 13.1 13.7 14.9 15.5 17.4 19.8 21.8 22.5 21.5 18.7 15.8 14.0 17.4
Середня температура °С 10.35 10.85 11.75 12.45 14.4 16.75 18.7 19.25 18.15 15.65 13.05 11.45 14.4
Середній мінімум °С 7.6 7.8 8.6 9.4 11.4 13.7 15.6 16.0 14.8 12.6 10.3 8.9 11.4
Норма опадів 128 102 79 85 80 42 30 35 68 110 114 135 1080
Кількість днів з опадами, °C 17 17 15 17 16 10 8 9 11 16 17 18 171

Данні надані Міжнародною метрологічною спілкою[5]

Історія

[ред. | ред. код]

Античність

[ред. | ред. код]

Найстаріша частина, відома як Cidade Vella (Старе місто), Cidade Alta (Верхнє місто) або Cidade (місто), побудовані на місці давньокельтського селища.

Римляни прийшли в цей регіон у 2 столітті до Р. Х., колонізатори усвідомили стратегічну цінність міста і незабаром воно грало дуже важливу роль у морській торгівлі. У 62 р. до Р. Х. Юлій Цезар зайняв в місто (відоме на той час як Бригантіум (Brigantium)) за для запровадження торгівлі металом з регіонами що наразі є Францією, Англією та Португалією. Місто мало розквіт головним чином у I І II століттях від Р. Х. (коли була побудована вежа Геркулеса), зазнало занепаду після IV століття головним чином у зв'язку з вторгненням норманів, які змусили населення рятуватися втечею вгору по течії О Бурго.

Середньовіччя

[ред. | ред. код]

Після падіння Римської імперії, Корунья мало торгівлю із зарубіжжям, але торгівля із Середземномор'я, була поступово замінена орієнтацією на Атлантичні порти. Процес де-урбанізації після падіння Римської імперії також торкнувся Коруньї. Між 7-м і 8-м століттям від Р. Х., місто було невеликим селищем робітників і моряків.

Арабське вторгнення на Піренейський півострів, не залишала ніяких археологічних свідчень арабського перебування у місті. Провідною проблемою для міських мешканців у Середньовіччі були нормандські пірати. У 9 столітті місто зазнало нападів вікінгів, що тоді звалася Faro або Faro Bregancio.

У 991 році, король Бермудо II розпочав будівництво оборонних військових позицій на узбережжі. У Фаро, на руїнах Башти Геркулеса, була побудована фортеця, яка мала постійний військовий гарнізон. За для сплати алафе, він дав владу над містом єпископу Сантьяго. Єпископ Сантьяго був найважливішою політичною посадою Галісії до 15 століття.

У 1208, Альфонсо IX знову заснував місто Crunia. Місту були надані привілеї про вивантаження та продажу солі без сплати податків що надало великий поштовх у розвитку рибальству і торгівлі. Місто зростало та розширилось через перешийок. У 1446 Хуан II надав Коруньї статус «міста». У Католицькі королі заснували Королівську резиденцію Королівства Галісії у місті, залишивши Сантьяго. У Коруньї також розташовувалась штаб-квартира Генерального капітана.

Новий час

[ред. | ред. код]

У новий час, місто було важливим портом і центром з виробництва текстилю. Карл V Габсбург дозволив торгівлю з Індією між 1529 і 1575.

Економіка

[ред. | ред. код]

Наразі Ла-Корунья найбагатший регіон Галісії і його економічної системи. Відбулися зміни в структурі міста протягом останніх декількох десятиліть — сьогодні місто розділяє деякі адміністративні функції з прилеглим містом Ферролі. Зазнали розвиток компанії, що спеціалізувалися в галузях як фінанси, зв'язок, планування, продаж, виробництво і технічне обслуговування, в результаті чого Ла-Корунья стала найбагатшим містом регіону Галісія. Порт здійснює велику перевалку свіжої риби, а також розвантаження сирої нафти, що становлять 75 % галісійського товарообігу.

Демографія

[ред. | ред. код]

Динаміка населення (INE[6][7] ):


Персоналії

[ред. | ред. код]

Фотогалерея

[ред. | ред. код]
  • Музей
    Музей
  • Музей
    Музей
  • Палац
    Палац
  • Палац
    Палац
  • Парк
    Парк
  • Пам'ятник
    Пам'ятник

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Werner, O. Orbis terrarum Catholicus sive totius ecclesiae Catholicae et occidentis et orientis conspectus geographicus et statisticus. Friburgi Brisgoviae, Herder, 1890. p. 41
  2. ↑ Вооруженныя силы Испании по данным к 1-му июля 1912 года. Главное управление Генерального штаба. Отдѣл Генерал-Квартирмейстера. 1912. С. 14.; Маяк // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. ↑ Thomas Baldwin (1847). A universal pronouncing gazetteer (вид. 6). Philadilphia: Lindsay & Blakiston. с. 169.
  4. ↑ Coat of Arms and Flag of Corunna (англійською) . County Corunna, Galicia. Архів оригіналу за 28 червня 2009. Процитовано 25 червня 2009.
  5. ↑ Weather Information for Coruna. Архів оригіналу за 3 серпня 2009.
  6. ↑ Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991. Cifras oficiales de los Censos respectivos (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 24 жовтня 2010.
  7. ↑ Series de población desde 1996. Cifras oficiales de la Revisión anual del Padrón municipal a 1 de enero de cada año (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 24 жовтня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ла-Корунья

 
№ Назва Регіон Населення № Назва Регіон Населення
Мадрид
Мадрид
Барселона
Барселона 		1 Мадрид Мадрид 3 165 235 11 Аліканте Валенсія 332 067 Валенсія
Валенсія
Севілья
Севілья
2 Барселона Каталонія 1 602 386 12 Кордова Андалусія 328 041
3 Валенсія Валенсія 786 424 13 Вальядолід Кастилія-Леон 306 830
4 Севілья Андалусія 696 676 14 Віго Галісія 294 997
5 Сарагоса Арагон 666 058 15 Хіхон Астурія 275 735
6 Малага Андалусія 566 913 16 Оспіталет Каталонія 253 518
7 Мурсія Мурсія 439 712 17 Ла-Корунья Галісія 244 810
8 Пальма Балеарські острови 399 093 18 Віторія Країна Басків 242 092
9 Лас-Пальмас Канарські острови 382 283 19 Гранада Андалусія 237 540
10 Більбао Країна Басків 347 574 20 Ельче Валенсія 228 647
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ла-Корунья&oldid=43593967