Бобруйськ — Вікіпедія
| |||||
Центральна пішохідна вулиця | |||||
Основні дані | |||||
---|---|---|---|---|---|
53°06′ пн. ш. 29°13′ сх. д. / 53.100° пн. ш. 29.217° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Область | Могильовська область | ||||
Район | Бобруйський район | ||||
Засновано | 1387 | ||||
Перша згадка | 1387 | ||||
Населення | 217 975 осіб (2016)[1] | ||||
Площа | 90,02 км² | ||||
Густота населення | 2565 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
Поштовий індекс | 213801–213830 | ||||
Телефонний код | +375-225 | ||||
Висота | 157 ± 1 м | ||||
Водний об'єкт | Березина | ||||
Міста-побратими | Кам'янське | ||||
Ключові події | Q60832210? | ||||
Транспорт, відстані | |||||
Найближча залізнична станція | Бобруйськ | ||||
До Мінська | |||||
- фізична | 139 км | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | http://www.bobruisk.by/ | ||||
Голова ради | Alaksandar Studniewd і Ihar Kiseld | ||||
Бобруйськ у Вікісховищі |
Бобру́йськ (біл. Бабру́йск, Babrujsk) — місто в Могильовській області Білорусі, районний центр Бобруйського району. Пароплавна пристань на річці Березині (басейн Дніпра). Вузол залізничних і автомобільних шляхів. 225 тисяч мешканців (2000). Відоме з XIV століття.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 18 °C (64.4 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -6.8 °С (19.8 °F).[2]
Клімат Бобруйська | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 9,9 | 14,9 | 20 | 28,6 | 31,7 | 33,1 | 35,3 | 38 | 31,5 | 26,1 | 17,5 | 12 | 38 |
Середній максимум, °C | −2,2 | −1,3 | 4,3 | 13,1 | 19,6 | 22,2 | 24,4 | 23,5 | 17,5 | 11 | 3,1 | −1,2 | 11,2 |
Середня температура, °C | −6,8 | −6 | −1,6 | 6,1 | 13,2 | 16,5 | 18 | 16,8 | 12,1 | 6,3 | 0,6 | −4,2 | 5,9 |
Середній мінімум, °C | −7,4 | −7,8 | −3,8 | 1,9 | 7,1 | 10,6 | 12,5 | 11,4 | 7 | 2,8 | −2 | −6,1 | 2,2 |
Абсолютний мінімум, °C | −37,2 | −36,1 | −27,2 | −8,4 | −4,1 | −1 | 2,2 | 1,1 | −4,6 | −12 | −23,8 | −30,7 | −37,2 |
Норма опадів, мм | 35 | 28 | 33 | 45 | 53 | 80 | 88 | 77 | 55 | 48 | 48 | 41 | 631 |
Днів з дощем | 7 | 6 | 9 | 12 | 14 | 15 | 15 | 12 | 14 | 13 | 13 | 10 | 140 |
Днів зі снігом | 18 | 17 | 12 | 3 | 0,2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 10 | 18 | 80 |
Вологість повітря, % | 86 | 86 | 79 | 72 | 67 | 71 | 74 | 75 | 80 | 83 | 88 | 89 | 79 |
Джерело: Weatherbase |
Бобруйськ згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «рязанське» місто[3].
У 1594—1595 роках під час козацького повстання Бобруйськ зайняли козаки на чолі з Северином Наливайком[4].
У 1648—1649 роках під час повстання під проводом Богдана Хмельницького місто захопило повстанське козацьке військо[5]. У 1649 році Бобруйськ обложило литовське військо Януша Радзивіла[5]. Радзивіл пообіцяв містянам помилування, якщо вони складуть зброю і видадуть повстанців[5]. Проте, як пише П'єр Шевальє, коли частина з тих, кого мали видати полякам, дізналася про цю вимогу, вони сховалися в дерев'яній вежі і «самі підпалили її, воліючи цю добровільну смерть, ніж ту, якою погрожували їм переможці»[5]. Ватажок повстання Подубич був страчений[5].
У Бобруйську функціонують: найбільший у Центральній Європі шинний комбінат «Бєлшина», завод гумових технічних виробів, завод крупнопанельного домобудування, завод сільськогосподарської техніки, фанерно-деревообробний комбінат, машинобудівний, судоремонтний, ваговий, гідролізний і регенераторний заводи, дві меблеві, взуттєва, швейна, трикотажна фабрики, пивоварна компанія «Сябар», м'ясокомбінат, хлібо- і маслозавод, горілчаний завод, кондитерська фабрика.
- Драматичний театр. Палац мистецтв.
- Краєзнавчий музей. В місті збереглася фортеця XIX століття.
- Технікуми: автошляховий, механічної обробки деревини, сільськогосподарчий.
Дві залізничних станції: Бобруйськ (головний вокзал) та Березина. Міжміський автовокзал. У місті функціонують чотири тролейбусні маршрути. Бобруйськ — єдине місто Білорусі поза обласними центрами, яке має тролейбусне сполучення. Близько 30 автобусних маршрутів і 70 ліній маршрутних таксі. Порт на річці Березина.
Найстаріший готель «Бобруйськ» (в центрі міста), найсучасніший — «Турист» (практично в центрі міста), доволі комфортабельний — «Ювілейний» (біля Палацу мистецтв), є декілька приватних готелей.
У Бобруйську зареєстровано 20 релігійних громад п'яти конфесій:
- протестантських — 8,
- православних — 5,
- юдейських — 3,
- старовірських — 3,
- римо-католицьких — 1.
Бобруйськ є центром Бобруйської православної єпархії.
- Православні:
- Собор св. Миколая,
- Святого Георгія,
- Святого Іллі.
- Римо-католицькі
- Костел Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії (єдиний діючий станом на лютий 2008 року).
- Юдейські
- Синагога (діюча — вул. Соціалістична, 36).
- Протестантські
Церкви | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
- Руїни бобруйської синагоги
- Будівля синагоги в Бобруйську (вул. Дзержинського)
- Діюча синагога в Бобруйську (вул. Соціалістична, 36)
- Будівля синагоги в Бобруйську (вул. Соціалістична, 34)
- Будівля колишнього костелу св. Петра и св. Павла
- Максим Неофіт Буйницький — український кінорежисер і сценарист.
- Гері Вайнерчук (* 1975) — американський підприємець, інвестор
- Епштейн Овсій Володимирович (1933—2006) — лікар-ендокринолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007, посмертно).
- Окаемів Олександр Олександрович — старшина Дієвої армії УНР.
- Естрін Леонід Самійлович — радянський український кінорежисер єврейського походження.
- Хоружа Віра Захарівна (1903—1942) — радянська партизанська активістка.
- Севела Юхим Євєлєвич (1928—2010) — російський кінодраматург, режисер.
- Тарас Шевченко — український поет-пророк, художник, був у Бобруйську 1829 року, коли в складі валки Енгельгардта їхав з України до Вільна. Тепер одну з вулиць міста названо на честь Тараса Шевченка.
- Ярослав Євдокимов (нар. 1946, Рівне) — білоруський співак, у 1999 році йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бобруйська»[6]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- ↑ Чисельність населення на 1 січня 2016 року і середньорічна чисельність населення за 2015 рік за Республіці Білорусь в розрізі областей, районів, міст і селищ міського типу [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Клімат Бобруйська
- ↑ Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.
- ↑ Визвольна війна 1648–1654 рр. і возз’єднання України з Росією / АН УРСР. Ін-т історії; Редкол.: В. А. Дядиченко та ін. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — С. 33.
- ↑ а б в г д Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі / Пер. з фр. Ю. Назаренко. — К. : Томіріс, 1993.
- ↑ Шлык Ф. Ярослава Евдокимова в Бобруйске помнят / Ф. Шлык // Нар. газ. — 1999. — 3 крас. — С. 6.
- Офіційний сайт Бобруйського міськвиконкому [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Бобруйський міський портал [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Весь Бобруйск. Міський портал [Архівовано 5 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Бобруйськ на WikiMapia [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
№ | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мінськ Гомель | 1 | Мінськ | Мінська | 1 959 781 | 11 | Орша | Вітебська | 116 552 | Могильов Вітебськ |
2 | Гомель | Гомельська | 521 452 | 12 | Мозир | Гомельська | 112 003 | ||
3 | Могильов | Могильовська | 378 077 | 13 | Солігорськ | Мінська | 106 503 | ||
4 | Вітебськ | Вітебська | 368 574 | 14 | Новополоцьк | Вітебська | 102 394 | ||
5 | Гродно | Гродненська | 365 610 | 15 | Ліда | Гродненська | 100 443 | ||
6 | Берестя | Берестейська | 340 141 | 16 | Молодечно | Мінська | 94 922 | ||
7 | Бобруйськ | Могильовська | 217 975 | 17 | Полоцьк | Вітебська | 85 078 | ||
8 | Барановичі | Берестейська | 179 122 | 18 | Жлобин | Гомельська | 75 956 | ||
9 | Борисов | Мінська | 143 919 | 19 | Світлогорськ | Гомельська | 69 011 | ||
10 | Пінськ | Берестейська | 138 415 | 20 | Речиця | Гомельська | 66 172 |