Бобруйськ — Вікіпедія

місто Бобруйськ
біл. Бабруйск, Babrujsk

Герб Бобруйська Прапор Бобруйська
Центральна пішохідна вулиця
Основні дані
53°06′ пн. ш. 29°13′ сх. д. / 53.100° пн. ш. 29.217° сх. д. / 53.100; 29.217
Країна Білорусь Білорусь
Область Могильовська область
Район Бобруйський район
Засновано 1387
Перша згадка 1387
Населення 217 975 осіб (2016)[1]
Площа 90,02 км²
Густота населення 2565 осіб/км²
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 213801–213830
Телефонний код +375-225
Висота 157 ± 1 м
Водний об'єкт Березина
Міста-побратими Україна Кам'янське
Ключові події Q60832210?
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція Бобруйськ
До Мінська
 - фізична 139 км
Місцева влада
Вебсторінка http://www.bobruisk.by/
Голова ради Alaksandar Studniewd і Ihar Kiseld
Бобруйськ. Карта розташування: Білорусь
Бобруйськ
Бобруйськ
Бобруйськ. Карта розташування: Могильовська область
Бобруйськ
Бобруйськ
Бобруйськ (Могильовська область)
Мапа
Орден Трудового Червоного Прапора

CMNS: Бобруйськ у Вікісховищі

Бобру́йськ (біл. Бабру́йск, Babrujsk) — місто в Могильовській області Білорусі, районний центр Бобруйського району. Пароплавна пристань на річці Березині (басейн Дніпра). Вузол залізничних і автомобільних шляхів. 225 тисяч мешканців (2000). Відоме з XIV століття.

Клімат

[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 18 °C (64.4 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -6.8 °С (19.8 °F).[2]

Клімат Бобруйська
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 9,9 14,9 20 28,6 31,7 33,1 35,3 38 31,5 26,1 17,5 12 38
Середній максимум, °C −2,2 −1,3 4,3 13,1 19,6 22,2 24,4 23,5 17,5 11 3,1 −1,2 11,2
Середня температура, °C −6,8 −6 −1,6 6,1 13,2 16,5 18 16,8 12,1 6,3 0,6 −4,2 5,9
Середній мінімум, °C −7,4 −7,8 −3,8 1,9 7,1 10,6 12,5 11,4 7 2,8 −2 −6,1 2,2
Абсолютний мінімум, °C −37,2 −36,1 −27,2 −8,4 −4,1 −1 2,2 1,1 −4,6 −12 −23,8 −30,7 −37,2
Норма опадів, мм 35 28 33 45 53 80 88 77 55 48 48 41 631
Днів з дощем 7 6 9 12 14 15 15 12 14 13 13 10 140
Днів зі снігом 18 17 12 3 0,2 0 0 0 0 2 10 18 80
Вологість повітря, % 86 86 79 72 67 71 74 75 80 83 88 89 79
Джерело: Weatherbase

Історія

[ред. | ред. код]
Взяття Бобруйска військом Радзиділа 21 лютого 1649 року, рисунок Абрагама ван Вестерфельда
Взяття Бобруйска військом Радзиділа 1649 року, рисунок Абрагама ван Вестерфельда

Бобруйськ згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «рязанське» місто[3].

У 1594—1595 роках під час козацького повстання Бобруйськ зайняли козаки на чолі з Северином Наливайком[4].

У 1648—1649 роках під час повстання під проводом Богдана Хмельницького місто захопило повстанське козацьке військо[5]. У 1649 році Бобруйськ обложило литовське військо Януша Радзивіла[5]. Радзивіл пообіцяв містянам помилування, якщо вони складуть зброю і видадуть повстанців[5]. Проте, як пише П'єр Шевальє, коли частина з тих, кого мали видати полякам, дізналася про цю вимогу, вони сховалися в дерев'яній вежі і «самі підпалили її, воліючи цю добровільну смерть, ніж ту, якою погрожували їм переможці»[5]. Ватажок повстання Подубич був страчений[5].

Промисловість

[ред. | ред. код]

У Бобруйську функціонують: найбільший у Центральній Європі шинний комбінат «Бєлшина», завод гумових технічних виробів, завод крупнопанельного домобудування, завод сільськогосподарської техніки, фанерно-деревообробний комбінат, машинобудівний, судоремонтний, ваговий, гідролізний і регенераторний заводи, дві меблеві, взуттєва, швейна, трикотажна фабрики, пивоварна компанія «Сябар», м'ясокомбінат, хлібо- і маслозавод, горілчаний завод, кондитерська фабрика.

Культура та освіта

[ред. | ред. код]
  • Драматичний театр. Палац мистецтв.
  • Краєзнавчий музей. В місті збереглася фортеця XIX століття.
  • Технікуми: автошляховий, механічної обробки деревини, сільськогосподарчий.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Дві залізничних станції: Бобруйськ (головний вокзал) та Березина. Міжміський автовокзал. У місті функціонують чотири тролейбусні маршрути. Бобруйськ — єдине місто Білорусі поза обласними центрами, яке має тролейбусне сполучення. Близько 30 автобусних маршрутів і 70 ліній маршрутних таксі. Порт на річці Березина.

Готелі

[ред. | ред. код]

Найстаріший готель «Бобруйськ» (в центрі міста), найсучасніший — «Турист» (практично в центрі міста), доволі комфортабельний — «Ювілейний» (біля Палацу мистецтв), є декілька приватних готелей.

Релігія. Храми

[ред. | ред. код]

Релігійні громади

[ред. | ред. код]

У Бобруйську зареєстровано 20 релігійних громад п'яти конфесій:

  • протестантських — 8,
  • православних — 5,
  • юдейських — 3,
  • старовірських — 3,
  • римо-католицьких — 1.

Бобруйськ є центром Бобруйської православної єпархії.

Храми

[ред. | ред. код]
  • Православні:
    • Собор св. Миколая,
    • Святого Георгія,
    • Святого Іллі.
  • Римо-католицькі
    • Костел Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії (єдиний діючий станом на лютий 2008 року).
  • Юдейські
    • Синагога (діюча — вул. Соціалістична, 36).
  • Протестантські

Галерея храмів Бобруйська

[ред. | ред. код]
Церкви
Православний собор св. Миколая
Православний собор св. Миколая 
Церква св. Георгія
Церква св. Георгія 
Церква св. Іллі
Церква св. Іллі 
Оборонцям Бобруйська у війні 1812 року
Оборонцям Бобруйська у війні 1812 року 
Православна церква (вул. Шмідта)
Православна церква (вул. Шмідта) 
Костел Непорочного Зачаття
Костел Непорочного Зачаття 

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Пов'язані з містом

[ред. | ред. код]
  • Тарас Шевченко — український поет-пророк, художник, був у Бобруйську 1829 року, коли в складі валки Енгельгардта їхав з України до Вільна. Тепер одну з вулиць міста названо на честь Тараса Шевченка.
  • Ярослав Євдокимов (нар. 1946, Рівне) — білоруський співак, у 1999 році йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бобруйська»[6]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чисельність населення на 1 січня 2016 року і середньорічна чисельність населення за 2015 рік за Республіці Білорусь в розрізі областей, районів, міст і селищ міського типу [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Клімат Бобруйська
  3. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.
  4. Визвольна війна 1648–1654 рр. і возз’єднання України з Росією / АН УРСР. Ін-т історії; Редкол.: В. А. Дядиченко та ін. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — С. 33.
  5. а б в г д Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі / Пер. з фр. Ю. Назаренко. — К. : Томіріс, 1993.
  6. Шлык Ф. Ярослава Евдокимова в Бобруйске помнят / Ф. Шлык // Нар. газ. — 1999. — 3 крас. — С. 6.

Посилання

[ред. | ред. код]