Бура Ольга Анатоліївна — Вікіпедія

Ольга Бура
Народилася27 травня 1977(1977-05-27)
Тетіїв
Померла29 травня 2004(2004-05-29) (27 років)
Київ
·травми в автокатастрофі
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Місце проживанняКиїв
Діяльністьтелеведуча
Відома завдякителеведуча та модель
Alma materКиївський автодорожній інститут
У шлюбі зСергій Власенко
Дітинемає

О́льга Анато́ліївна Бу́ра (нар. 27 травня 1977(19770527), Тетіїв, Київська область — пом. 29 травня 2004, Київ) — українська телеведуча та модель.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 27 травня 1977 року в містечку Тетієві на Київщині другою дитиною в родині.

У дитинстві закінчила музичну школу по класу бандури. Згодом закінчила Київський автодорожній інститут за фахом економіка. 3 2002 року навчалася на заочному відділенні Інституту журналістики Київського державного університету.

Влітку 2003 року вийшла заміж за адвоката Сергя Власенка.[1]

29 травня 2004 року дорогою додому з Сум трагічно загинула в автокатастрофі з вини водія на Харківській площі у Києві.

Похована в Тетієві 30 травня 2004 року.[1]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Телебачення

[ред. | ред. код]

Під час навчання в інституті Бура працювала також моделлю. Потрапивши на телебачення, працювала ведучою на трьох телеканалах:

  • На «Першому національному телеканалі». Вела програму «Щасливий дзвінок». Після закриття проєкту два з половиною роки вела «Погоду».
  • У 2002 році Бура на запрошення продюсера Олександра Богуцького прийшла на ICTV. Півроку готувала власне шоу «Коронна страва», яке вела кілька років.
  • На «Інтері» вела ранкову програму «Новий день». Ще рік вела різні концерти, паралельно вивчаючи англійську і навчаючись на заочному відділенні Інституту журналістики.[2]

Реклама та конкурси краси

[ред. | ред. код]

Під час навчання в інституті Бура перемогла у локальному конкурсі краси з титулом «Студентська красуня».[3]

2001 року отримала премію «Чорна перлина» у сфері моди та реклами, перемогла у конкурсі «Найкраща модель-телеведуча».[1]

У 2000-х роках Ольга Бура виступала обличчям рекламних кампаній ряду фірм та товарів:

  • «Якобс Монарх».[4]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Смерть на льоту… // Україна молода. — 1 червня 2004. — Вип. № 098.
  2. Таїсія Бахарєва (2 червня 2004). Загибель Ольги Бурої напередодні Трійці: як колеги згадують телеведучу. kozubenko.net. Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 30 липня 2023.
  3. Славні земляки (Бура О. А.). tetiy.at.ua. 30 вересня 2009. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2010.
  4. Ярослава Ширченко (18 січня 2000). Ольга Бура: «Швидкість я просто обожнюю». tetiy.at.ua. Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 30 липня 2023.
  5. Пам'яті Ольги Бури. ictv.ua. ICTV. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 30 липня 2023.

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]