Валгамаа — Вікіпедія

Валгамаа; Valgamaa
Повіт Естонії
Прапор Валгамаа	Герб Валгамаа
Столиця	Валга
Старійшина	Георг Трашанов
Найбільше місто	Валга
Територія	2 044 км²
Населення; • Всього (2006); • Густота	; 34 661; 17 осіб/км²
ISO 3166	EE-82

Валгамаа (ест. Valgamaa або Valga maakond) — повіт в Естонії, розташований в південній частині країни. Адміністративний центр — місто Валга, розташоване на естонсько-латвійському кордоні, утворюючи з латвійським містом Валка по суті єдине місто, розділене кордоном. Повіт складається з двох міст (Валга і Тирва) та 11 волостей.

Географія

За рельєфом район поділяється на три піднесені частини (на заході височина Сакала, на північному сході — Отепяе, на півдні — Карула) та дві низинні (у центрі низовини Валгаська та річки Вяйке Емайигі, на півдні — Харгласька). На піднесеннях переважає горбисто-моренний ландшафт, на їх околицях і в низинах розповсюджені вкриті лісом зандри і хвилясто-моренний ландшафт. У межах району знаходиться річка Вяйке Емайигі, частини річок Педелі, Ихне, Мустйиги, а також 21 км річки Гауї на південному кордоні. Найвища точка повіту — пагорб Куутсе (217 м) на височині Отепяе^[1].

На території повіту розташовано понад 200 озер. У повіті розташовується частина Каруласького національного парку.

Населення

Для повіту, як і в цілому для Естонії, характерний природний спад населення. На 1 січня 2006 року в ньому мешкали 34 867 осіб, з яких 46,5 % чоловіки та 53,5 % жінки. Загальний коефіцієнт народжуваності в повіті склав у 2006 році 9,1 ‰, смертності 15,1 ‰, а коефіцієнт природного спаду відповідно — 6,0 ‰. У повіті переважає естонське населення, але є також і російськомовна меншина. Естонці становлять 82,7 % населення, росіяни 12,5 %, українці 1,5 %, фіни, та інші 3,3 % (білоруси, німці, татари, вірмени та інші) 16,6 % знаходяться у віці 0—14 років, працездатне населення 64,6 %, старше 65 років 18,8 %. Густота населення в повіті становить 17 чол./км².

Адміністративно-територіальний поділ

З 2017 року до складу повіту входять 3 волості: Валґа, Отепяе, Тирва. До адміністративної реформи 2017 року повіт поділявся на 13 муніципалітетів: 2 міські та 11 волостей.

Міські муніципалітети: Валга (ест. Valga); Тирва (ест. Tõrva)
Волості: Иру (ест. Õru vald); Карула (ест. Karula vald); Отепя (ест. Otepää vald); разом із містом Отепя (ест. Otepää); Палупера (ест. Palupera vald); Пука (ест. Puka vald); Пидрала (ест. Põdrala vald); Сангасте (ест. Sangaste vald); Тахева (ест. Taheva vald); Тиллісте (ест. Tõlliste vald); Хельме (ест. Helme vald); Хуммулі (ест. Hummuli vald)

Туризм

У повіті розвинена туристична індустрія, особливо зимові види спорту. Так у місті Отепяе працюють лижні трампліни на Аптечній горі та Техвандиський. Взимку у містечку відкрито три гірськолижні центри, центр мотосаней та гора для катання на сноубордах. Тирва — місце проведення шкільних екскурсій та таборів відпочинку для дітей. Тут багато культурно-історичних та природних пам'яток^[2].

Пам'ятки

природи

ландшафтний заказник Отепяе (разом з озером П'юхаярв та пагорбами Вяйке-Мунамягі і Тедремягі) займає територію 232 км² у північно-східній частині повіту^[1]^[2];
ботанічний заказник Койваський лісолуг і Національний парк Карула (західна частина);

Гелмеські і Кооркюлаські печери;
озера Кооркюла;
Аакреське дослідне лісництво в Соонтаґа.

археології

городища Вооремяги у селі Пікасілла, Ківіваре поблизу селища Пука, Отепяе, Куйгатсі, Сангасте і Тантсумягі у місті Тирві;
жертовний камінь Ор'яківі у Гелме.

історії

місце народження поета Фрідріха Кульбарса в Унікюла;
батьківщина академіка Олександра Міддендорфа і сімейне кладовище у Гелленурме;
поле битви часів Північної війни в Гуммулі;
місця повстання 1841 року в Пюгаярве;
братські кладовища жертв нацизму у Прийметса і радянських воїнів, що загинули під час німецько-радянської війни, у Ійґасте, Пікасілла і Отепяе;
місця боїв німецько-радянської війни поблизу Санґасте біля річки Вяйке Емайигі.

архітектури

розвалини Отепяеського (XIII століття) та Гелмеського (XIV—XV століття) замків;
будинки маєтків поміщиків у селах Рійдая і Гелме (обидва XVIII століття);
головні будинки і парки маєтків Сангасте у Лоссікюлі (XIX століття) і Тааґепері (1907—1912);
Яановська церква (1787—1816) і ратуша (1865) у Валзі;
мавзолей Михайла Барклая-де-Толлі у Йиґевесте (1823);
розвалини Каруласької церкви (XV століття) у Люллемяе і Гелмеської церкви і капели (XIV століття) у селі Кірікукюла.


розвалини Отепяеського замку.	розвалини Гелмського замку.	будинок у Лоссікюлі	будинок у Тааґепері	Яановська церква	Валзька ратуша	мавзолей Михайла Барклая-де-Толлі