Вікіпедія:Не кусайте більше, ніж можете прожувати — Вікіпедія

Це есе містить поради або погляди одного чи більше дописувачів Вікіпедії. Есе можуть відображати як широковизнані норми, так і переконання невеликої групи. Ставтеся до цих порад розважливо. Есе не є правилом чи настановою.

Двома словами: Ухвалення правил, норм, стандартів у певній області Вікіпедії мають здійснюватися з урахуванням реальної кількості активних дописувачів, які працюють в цій області.

Не кусайте більше, ніж можете прожувати.

— Народна мудрість.

Народна мудрість радить не хапатися за справу, на яку не вистачить сил. Тобто, братися за ті задачі, для яких є сили довести до кінця. Абсолютно ті ж міркування стосуються не окремого індивіда, а й спільноти загалом. В контексті цього есе — спільноти Української Вікіпедії.

Це есе виходить із припущення про те, що кількість вільних рук в Українській Вікіпедії (кількість вікіпедистів, які над нею працюють) — це кінцевий, обмежений ресурс. Якщо вільних рук не вистачає, то рівень пересічної статті у вікіпедії знижується: статті з плином часу стають переважно занедбаними, неякісними. Якщо у вас виникає таке відчуття від перегляду вікіпедії, знайте — це ознака нестачі вільних рук.

У есе мова піде про те, якому об'єму статей спільнота Української Вікіпедії здатна дати раду. Не в абсолютних числах, звісно, а скоріше в підходах, які варто тримати в голові, розробляючи різні проєкти рішень.

Коротка відповідь: готуючи проєкти рішень — хай то буде організація простору обговорень, чи ухвалення змін до критеріїв значущості, — має враховуватися безпосередня кількість дописувачів / об'єм наявних ресурсів / число вільних рук. Ухвалення рішень без спроб аналізу кількості користувачів, на яких це рішення вплине, призведе до дизбалансів, які згодом обов'язково потягнуть за собою конфлікти.

Розробка критеріїв значущості для певної області знань має враховувати реально наявну кількість дописувачів Вікіпедії, які працюють у цій області.

Благородні — на перший погляд — мотиви охопити побільше (та/або захистити від вилучення), насправді призводять до того, що з рук посипеться усе.

Вікіпедія істотно відрізняється від будь-якої іншої енциклопедії, навіть представленої онлайн. Головна відмінність — Вікіпедія пишеться постійно. Причому не тільки пишеться постійно, але й вносити правки до статей можуть навіть незареєстровані дописувачі. Не існує стану, коли стаття «закривається», «консервується» як «написана».

Це означає, що статті Вікіпедії потребують постійної підтримки. Статті — це не тільки цінність, але й зобов'язання, тягар. Тягар підтримувати написане.

Підтримка здебільшого потрібна для того, щоб стежити за правками анонімів та новачків. Часто навіть зроблені із добрими намірами правки псують статтю, а бувають же й інші наміри:

• додається інформація без джерел, бо автор вважає, що «доповнює статтю»;
• вилучається інформація, підтверджена хорошими джерелами, бо автор вважає, що «виправляє статтю»;
• додаються зображення із порушенням авторських прав, бо автор вважає, що «ілюструє статтю»;
• стаття доповнюється аби-яким перекладом з іншого мовного розділу, бо автор вважає, що «створює українське»;
• хтось може «виправляти» мову (слововжиток або стиль викладу тексту), розмітку (виділення жирним, розміри заголовків тощо), ілюстрації (додавши до статті все підряд), або будь-які інші аспекти оформлення;
• недобросовісні автори можуть також додавати рекламу, або навпаки очорнювати щось;
• вандали просто псують статті;
• підлі вандали псують статті так, що це важко помітити одразу.

А ще статті потребують просто технічної підтримки, коли є потреба оновити шаблони, категорії, звести оформлення циклу статей до єдиного вигляду тощо.

А ще статті потребують банального доповнення новою інформацією, якщо це стаття про подію, особу, явище, об'єкт, який досі існує і щодо якого з'являються якісь нові знання.

Тож кожна створена стаття потребує рук, які її постійно підтримуватимуть. Без постійної підтримки статті старіють, деградують. Відбувається їхня ерозія, аналогічно до впливу природної стихії на будівлю. Будівля, в якій не живуть, рано чи пізно розвалиться. А кількість рук, які можуть здійснювати цю підтримку, — дуже обмежена. Саме з цих причин статті роками можуть перебувати у занедбаному, недоглянутому стані: немає рук досвідченого вікіпедиста, щоб на них вистачало. ВП:ЧНЄВ застерігає: Вікіпедія — не безладне зібрання інформації, і без постійної підтримки статті можуть перетворитися саме на такий безлад.

Враховуючи все вищесказане, Вікіпедія могла б рости нескінченно без втрати якості тільки за однієї умови: якщо пропорційно росту кількості статей відбувається зростання кількості постійних дописувачів.^[1] Тобто, якщо не зростає кількість статей, які припадають на одного активного дописувача: це виражається формулою загальна кількість статей / кількість активних за місяць дописувачів.

Статистику можна знайти за посиланнями:

• Список Вікіпедій
• Вікіпедія:Глибина
• Кількість дописувачів // stats.wikimedia.org

Так, кількість статей, які припадають на одного активного дописувача, для деяких Вікіпедій на липень 2024 наступна:

• Англійська: 60 статей на редактора (6.8 млн / 114 тис)
• Німецька: 172 статті на редактора (2.9 млн / 17 тис)
• Французька: 160 статей на редактора (2.6 млн / 16 тис)
• Російська: 227 статей на редактора (1.9 млн / 8.7 тис)
• Польська: 359 статей на редактора (1.6 млн / 4.5 тис)
• Українська: 497 статей на редактора (1.3 млн / 2.6 тис)

Співбесіда на посаду секретарки: — У резюме ви сказали, що друкуєте 2000 символів на хвилину. Вражаюче! Це справді так? — Звісно! — (До себе): — Правда, така дурня виходить...

— Бородатий анекдот.

Пошук балансу між кількістю і якістю, якщо це стосується кількості статей у Вікіпедії, завжди має бути зробленим на користь якості. Якщо уявити декілька різних Вікіпедій, які мають такий розподіл статей:

то можна зробити декілька висновків:

1. на розробку кожної з Вікіпедій у списку було витрачено цілком порівняні за масштабом об'єми робіт. Тому що одна добре написана стаття потребує на порядки більше зусиль, праці і часу (у сотні й тисячі разів), ніж одна погано написана.
2. Вікіпедія А матиме абсолютну довіру у читачів. Всі її статті написані досконало, навіть якщо їх не так багато. Люди будуть наводити дані з неї як аргумент у дискусіях, звірятимуться із її матеріалами, як з абсолютною істиною.
3. Вікіпедія Є практично не викликатиме довіри у читачів. Добре написаних статей там — 0.01 %, і ложка меду не може перебити враження від моря багна. Посилатися на таку Вікіпедію — моветон.

Із цих висновків найцікавіший перший. З нього, в свою чергу, можна зробити такий висновок:

Не важливо скільки у Вікіпедії активних редакторів — важливо як саме вони розпоряджаюся своїм часом, і куди саме вони вкладають свою працю. Навіть Вікіпедія із незначним колективом може завоювати довіру читачів. Для цього колектив має не розпорошувати свої ресурси на таку кількість статей, яку не здатен підтримати у досконалому стані.

Очевидно, що на практиці неможливо, щоб усі статті у Вікіпедії були ідеально написані, а окрім них не було нічого. Очевидно, що Вікіпедія А — абстракція, і може існувати тільки гіпотетично. Очевидно, що розподіл статей на добре й погано написані буде описуватися якимось із законів нормального розподілу. Тут важливе інше — треба докласти зусиль, щоб Українська Вікіпедія більше була ближча до Вікіпедії А, аніж до Вікіпедії Є. Тримати у голові необхідність не розпорошувати ресурси. Не створювати умов, коли ресурси розпорошуватимуться. Не ухвалювати правил, практик, підходів, підсумків, які призводитимуть до розпорошення сил.

• Україноцентричність — підхід, згідно з яким критерії значущості варто розробляти так, щоб автоматична значущість для подій і особистостей у світі була істотно більш суворою, ніж для тих же тем в Україні. Українська Вікіпедія не має брати на себе більше, ніж те, на що їй об'єктивно вистачає сил впоратися, а тому немає підстав очікувати, що іноземні події, організації чи особи будуть висвітлені так само детально і в такій же кількості, як події, організації чи особи з України.
  Такий підхід також дає найбільш ефективне співвідношення затрачених зусиль до отриманої користі, бо україномовний читач також більше читає про Україну. І якщо отриману користь від затрачених зусиль ми визначаємо як кількість засвоєної інформації читачами, то поліпшення статей з українського циклу дає і найбільший «корисний вихлоп» від роботи вікіпедиста.

• Сформований колектив дописувачів. Якщо склався колектив дописувачів, який тривало і системно працює над певною предметною областю і успішно підтримує у доброму стані цикл цих статей, є всі підстави вважати, що для такої теми можна схвалити доволі м'які критерії. Бо є колектив, який ділом довів, що він дасть їм раду. Натомість, якщо інший цикл занедбаний, то для нього і критерії мають бути більш строгі: це ознака, що у колективу навіть на цьому етапі не вистачає рук. Цьому колективу піде на користь розвантаження, яке полягає у тому, що низку найбільш спірних з точки зору значущості статей вилучать.

• Редирект і списки. Низку малозначущих об'єктів більш доречно об'єднати у статтю-список, а самі статті перетворити на перенаправлення (редиректи). Підтримувати в задовільному стані одну статтю із списком 30 об'єктів набагато простіше, аніж 30 окремих статей.

• Вікіпедія:Економте час
• Вікіпедія:Кістяк основних статей
• Вікіпедія:Зайві статті
• Вікіпедія:Найбільші виклики Українській Вікіпедії
• Вікіпедія:Де ми говоримо § Скільки має бути майданчиків для обговорень?

1. ↑ Під кількістю постійних дописувачів тут мається на увазі число людей, які активні щодня / щотижня / щомісяця, тобто кількість за поточний період, а не загальна кількість дописувачів від моменту створення Вікі.