Гай Плавцій Веннон — Вікіпедія

Гай Плавцій Веннон
лат. C. Plautius Venno
лат. C. Plautius Venox
Народився4 століття до н. е.
Стародавній Рим
Помер4 століття до н. е.
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мовлатина
Посададавньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Батьконевідомо
Матиневідомо

Гай Пла́вцій Венно́н (Венокс) Гіпсео́н (лат. Gaius Plautius Venox Hypsaeus / Gaius Plautius Venno Hypsaeus; ? — після 341 року до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, дворазовий консул 347 і 341 років до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з плебейського роду Плавціїв. Про батьків немає відомостей.

У 347 році до н. е. його обрано консулом разом із Титом Манлієм Імперіосом Торкватом. Під час своєї каденції займався здебільшого внутрішніми справами у Римі. Цього ж року розпочалося карбування римських монет.

У 341 році до н. е. його вдруге обрано консулом, цього разу разом з Луцієм Емілієм Мамерціном Привернатом. Воював проти міста вольсків Привернум (нині Приверно), змусивши останніх укласти вигідну для Риму угоду.

Подальша доля його невідома.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тит Лівій, Ab urbe condita, VII 27, 3; VIII 1-3. (лат.)