Гелена Каган — Вікіпедія

Гелена Каган
івр. הלנה כגן
Народилася25 вересня 1889(1889-09-25)
Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія[1]
Померла22 серпня 1978(1978-08-22) (88 років)
Єрусалим, Ізраїль[1]
ПохованняГар ха-Менухот
Країна Російська імперія
 Ізраїль
Діяльністьлікарка, активістка
ЧленствоЄврейський національний комітетd
ПартіяПартія загальних сіоністівd
Нагороди
Премія Ізраїлю

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каган (прізвище).
Дім Гелени Каган на вулиці Пророків[en] в Єрусалимі

Гелена Каган (івр. הלנה כגן (25 вересня 1889(1889-09-25), Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство — 24 вересня 1978(1978-09-24), Єрусалим)) — лікарка, ізраїльський піонер педіатрії, працювала в Єрусалимі . Відповідала за розвиток охорони здоров'я в Ізраїлі . Працюючи під егідою організації Хадасса, вона лікувала місцевих дітей незалежно від релігійної приналежності їхніх батьків.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Гелена Каган народилася 1889 року в Ташкенті (нині Узбекистан)[2], у родині Моше та Міріам Каган, єврейської пари з Риги. У них також був син на ім'я Ноах[3] . Коли їх батько, інженер, відмовився прийняти християнство, він втратив роботу. Проте батькам вдалося оплатити навчання у школі Гелени та її старшого брата, і вони закінчили школу у 1905 році[4] .

Каган вивчала фортепіано в Бернській консерваторії Musikschule[3] та медицину в Бернському університеті[4][5], який закінчила в 1910 році і працювала в Берні за спеціальністю педіатр .

У 1936 році Каган вийшла заміж за Еміля Хаузера, скрипаля, який був учасником Будапештського струнного квартету та заснував Палестинську консерваторію в Єрусалимі. Каган померла бездітною 22 серпня 1978 року[3] .

Кар'єра в медицині

[ред. | ред. код]

Навесні 1914 року Каган переїхала до Єрусалиму . Не маючи можливості отримати ліцензію на медичну практику, вирішила відкрити у себе вдома клініку, навчаючи молодих арабських та єврейських жінок акушерству та сестринській справі[4] .

У 1916 році, після того, як останніх двох лікарів-чоловіків, які відіграли вирішальну роль у стримуванні епідемії холери, османська влада вигнала з міста[6], Каган отримала почесну ліцензію і почала працювати в невеликій дитячій лікарні. Так вона стала першим педіатром у країні[7] та єдиною жінкою-лікарем в Османській імперії[2], яка керувала лікарнею як глава педіатричного відділення до 1925[4] року. Після цього Гелена з 1925 року почала працювати в Будинку немовлят для арабських дітей у Старому місті Єрусалима, де до 1948 року обіймала посаду медичного директора[5] . Крім того, вона була одним із засновників Гістадрут Нашим Івріот (Єврейська жіноча організація), яка стала місцевим відділенням Міжнародної жіночої сіоністської ороганізації (WIZO) .

Каган заснувала Ізраїльську асоціацію педіатрів в 1927 році[5] . Того ж року вона відкрила притулок для бездомних дітей та медичний центр у Старому місті Єрусалима для працюючих матерів[4], попередник тих, які сьогодні відомі як Типат Халав. 1936 року вона заснувала педіатричне відділення лікарні Бікур-Холім у Єрусалимі, яке очолювала до 1975 року. У 1947 році Гелена Коган була обрана членом опікунської ради Єврейського університету, а в 1965 році стала заступником голови Ради[3] .

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

Гелена була удостоєна Премії Ізраїлю в 1975 році[2] за особливий внесок у розвиток суспільства і держави[8] . Педіатричне відділення лікарні Бікур-Холім та громадський центр у Катамонімі[en] в Єрусалимі носять її ім'я з 1962[9] та 1968 років, відповідно. У пізніші роки Каган працювала радником у Міністерстві охорони здоров'я, продовжуючи займатися педіатричним консультуванням вдома.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Наомі Амір

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ а б в Keren Kagan – Helena Kagan. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 2 листопада 2022.
  3. ↑ а б в г Helena Kagan. Jewish Women's Archive
  4. ↑ а б в г д Windsor, Laura Lynn (24 липня 2002). Women in Medicine: An Encyclopedia. ABC-CLIO. ISBN 9781576073926.
  5. ↑ а б в Helena Kagan Dies at 88. 24 серпня 1978.
  6. ↑ It Takes a Dream: The Story of Hadassah. Gefen Publishing House Ltd.
  7. ↑ Rubin, Zipora (1 серпня 2008). Helena Kagan (1889–1978): the first paediatrician in Israel. Journal of Medical Biography. 16 (3): 144—149. doi:10.1258/jmb.2007.007040. PMID 18653833 — через SAGE Journals.
  8. ↑ Windsor, Laura Lynn (2002). Women in medicine: an encyclopedia. ABC-CLIO. с. 117. ISBN 978-1-57607-392-6.
  9. ↑ ⁨מעריב⁩ | 13 June 1962 | Newspapers | The National Library of Israel. www.nli.org.il.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гелена_Каган&oldid=39802054