Голем — Вікіпедія

Голе́м (івр. גּוֹלֶם‎: /ґоле́м/) — персонаж єврейської міфології, легендарна людиноподібна істота, штучно створена із неживої матерії (зазвичай глини або бруду) рабинами-кабалістами у Празі. Глиняний велетень буцімто міг виконувати певні дії після «програмування» його кабалістичними заклинаннями. При «збої» такої «програми» Голем трощив все навколо.

Вельми поширена єврейська легенда, що виникла в Празі, про штучну людину, створеному з глини для виконання різних «чорних» робіт, важких доручень, які мають значення для єврейської громади, і головним чином для запобігання кривавого наклепу шляхом своєчасного втручання та викриття.

Виконавши своє завдання, голем перетворювався на пил. Створення голема народна легенда приписує знаменитому талмудисту і кабалісту — головному рабину Праги, Єгуді Бен Бецалелю. Голем нібито відроджувався до нового життя кожні 33 роки. Легенда ця сягає початку XVII століття. Відомі й інші големи, створені за народним переказом різними авторитетними рабинами — новаторами релігійної думки. У цій легенді народна фантазія ніби виправдовує противлення соціальному злу деяким, хоча б і боязким, насильством: в образі голема ніби легалізується ідея посиленої боротьби зі злом, яка переступає межі релігійного закону; недарма голем за легендою перевищує свої «повноваження», заявляє свою волю, яка суперечить волі його «творця»: штучна людина робить те, що за законом «непристойно» або навіть злочинно для природно-живої людини.

Голем присутній як військова одиниця в серії покрокових стратегій Heroes of Might and Magic. У другій частині в замку Чародіїв гравець може найняти залізних і сталевих големів. У третій частині в місті Башта доступні кам'яні та залізні големи. Окрім цього, у грі присутні «нейтральні» істоти: золотий і діамантовий голем.

• Український тиждень. № 12 (73), 27 березня-2 квітня 2009. [Архівовано 4 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Mikroskop pana Jurka — Сакральна світоглядність релігій.^{[недоступне посилання з серпня 2019]}

• Густав Майрінк, «Ґолем», 1915
• Bloch Chr., Der Prager Golem, 1919
• Ludwig Albert, Der Golem, «Die Literatur», 1923—1924
• Held Hans Ludwig, Das Gespenst des Golems, 1927
• Gershom Scholem: Zur Kabbala und ihrer Symbolik, Stuttgart, 1973.