Драхтік (Гадрут) — Вікіпедія

Село
Драхтік
вірм. Դրախտիկ

Координати 39°37′40″ пн. ш. 47°00′00″ сх. д.H G O

Країна Нагірно-Карабаська Республіка Нагірно-Карабаська Республіка
Район Гадрутський
Голова Норік Осіпян
Населення 417 осіб (2005)
Національний склад вірмени
Конфесійний склад Вірменська апостольська церква
Часовий пояс UTC+4
Телефонний код 994 26 (Ходжавендський район)
Автомобільний код 28 (Ходжавендський район)
GeoNames 147042
OSM 11822487 ·R (Ходжавендський район)
Драхтік. Карта розташування: Азербайджан
Драхтік
Драхтік
Драхтік (Азербайджан)
Мапа
* вірменська мова
Одна з сільських родин Драхтіку

Драхтік (вірм. Դրախտիկ), Зогалбулак (азерб. Zoğalbulaq) — село у Гадрутському районі Нагірно-Карабаської Республіки.

Село розташоване на трасі «Північ-Південь», що зокрема з'єднує райцентр Гадрут зі столицею Степанакертом. Село є газифікованим. Основним заняттям місцевих жителів, як і в інших селах району, є тваринництво і землеробство. Після війни з села ніхто не виїхав, але з року в рік зменшується кількість шлюбів. Це пов'язано з браком робочих місць і житла.[1] Благодійним фондом «Айастан» була проведена програма будівництва систем водопостачання села Драхтік, Мец Тахлар та Азох.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

22 квітня 1992 року біля села Драхтік на пасажирський автобус, який їхав до сусіднього села Азох Національною армією Азербайджану було здійснено диверсію, внаслідок чого загинуло 18 цивільних осіб.[3] Під час війни село постійно обстрілювалось азербайджанцями.[4]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • У селі розташована церква Св. Грігора Нарекаці 1645 р., кладовище 17-19 століття, селище 17-19 століття, хачкар 17-18 століття.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Основная проблема села Драхтик Гадрутского района Нагорного Карабаха - нехватка рабочих мест и жилья
  2. Офіційний сайт Республіки Вірменія. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 14 жовтня 2010.
  3. Армине Балаян. Сегодня моей собеседницей стала Карине. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 14 жовтня 2010.
  4. Карапетян Бакур. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 18 березня 2022.