Дрова — Вікіпедія

Дрова
Код MCN	4401.10.00
Дрова у Вікісховищі

Дро́ва — шматки дерева, призначені для спалювання в печі, каміні, топці або багатті для отримання тепла і світла. Одна одиниця дров називається поліно, дрови́на (збільш. дровиня́ка)^[1][2]. Ліс, придатний на дрова (на протилежність діловому, придатному на промислове використання), називається «дров'яним»^[3] (зараз також вживається термін «енергетичний ліс»).

Відповідно до вимог ГОСТ 3243-88 якість дров нормується за породою деревини, номінальною довжиною і обліковою градацією, за площею ядрової гнилі (у відсотках від площі торця), за кількістю дров в партії з гниллю від 30 до 65 % площі торця, і по висоті залишків сучків.

Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт·год на кілограм води.

Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт·год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт·год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.

У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена ​​теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15 %:

Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.

Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.

Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.

Здебільшого дрова мають форму поліна — більш-менш збіжистого циліндра. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40—60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Пиляють дрова на козлах, а рубають на спеціальній колоді — дровітні. Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші цурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих дровин, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині цурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають застряглу сокиру й б'ють обухом об дровітню.

Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності дровітню найкраще розташувати на висоті пояса людини.

Для зберігання дров їх складають у стоси, розташовуючи їх під накриттям, або в спеціальних приміщеннях (відомих як «дровітні», «дровники», «дров'яники»).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дрова

• Енергетичний ліс
• Паливні гранули
• Вуа
• Дров'яний стіс
• Козла для пиляння дров

• ГОСТ 3243-88 ДРОВА. Технічні умови [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Як правильно рубати дрова.

• Поліно // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1420. — 1000 екз.