Дубрівка (Ужгородський район) — Вікіпедія

село Дубрівка
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Тер. громада	Середнянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA21100150070086371
Основні дані
Засноване	1550 року
Населення	810 осіб
Площа	0,84 км²
Поштовий індекс	89445
Географічні дані
Географічні координати	48°29′53″ пн. ш. 22°30′11″ сх. д. / 48.49806° пн. ш. 22.50306° сх. д. / 48.49806; 22.50306
Місцева влада
Адреса ради	89445, с. Дубрівка, 193
Карта
Дубрівка
Дубрівка
Мапа

Дубрі́вка (Дубровка) — село в Середнянській громаді Ужгородського району Закарпатської області, на межі Ужгородського та Мукачівського районів. Село розташоване біля річок Стара та Веля та автомобільної дороги міжнародного значення М06-E50.

У письмових джерелах село відоме під назвою «Doboruvka» і, як свідчать археологічні дані, виникло задовго до XI ст.

1414 року село «Дубравка», як його називає джерело, належало шляхтичам з Павловців (Східна Словаччина).

У XV ст. селом володіли землевласники сім'ї Добо з Середнього. Тоді селяни користувалися 21 портою землі. 1599 року в селі нараховувалось 24 кріпосницьких господарств, господарство шолтейса, греко-католицька церква, будинки священиків. У XVII— на початку XVIII ст. кількість селянських кріпацьких дворів зменшилась до восьми.

На австрійській топографічній карті 18-го століття (карта складена у 1782—1787 р.р.) можна побачити тогочасну назву села — «Doboruvka»[1] [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.].

На позачергових парламентських виборах 2019 року в селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210556, розташована в приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 630 виборців, явка 50,00 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 51,77 %, за «Опозиційний блок» — 15,11 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 8,36 %^[1]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Олександр Пекарь (Слуга народу) — 30,39 %, за Андрія Андріїва (самовисування) — 22,88 %, за Михайла Фединця (Єдиний центр) — 11,44 %^[2].

Храм Св. Петра і Павла

В архівних документах село Дубрівка значиться з 1417 року^[3]. У Протоколі візитації парохій Ужанського комітату єпископом Михайлом Ольшавським у 1751 році відзначається парохія с. Дубрівки, яка належала до Середнянського деканату. Храм св. Петра і Павла був дерев'яним, покритий шинглями. Стан його був задовільним. Іконостас був виконаний простим сільським маляром. Ковчег був дерев'яним, чаша для св. Причастя — цинкова. Церква мала два дзвони. Кладовище було огородженим. Церква не мала ніяких доходів. Храм мав необхідні богослужбові книги^[4]. Станом на 1805 рік проповідь відбувалася руською (русинською) мовою^[5].

Перед входом у храм стоять три Хрести Господні. Один поставлений 1900 року дубрівчанами, які повернулися після заробітків з Америки. Другий 1914 року встановила сім'я Юрка Лаври. Ці хрести знаходилися в різник частинах села і коли радянська влада хотіла їх знищити, то вірники перенесли їх на територію церкви.

3 правого боку церкви стоїть дзвіниця ХІХ століття, яка мала два дзвони. Менший дзвін був відлитий у Будапешті у 1910 році. Більший, перевезений із с. Сторожниця, відлитий на дзвоноливарні Френца Егрі у 1921 році.

1949 року, після ліквідації Мукачівської греко-католицької єпархії, храм був переданий у користування православній громаді села. 1990 року, після легалізації діяльності греко-католицької єпархії, була відновлена і греко-католицька громада села.

• Пам'ятник односельчанам-добровольцям Радянської Армії;

• Юрій Пазуханич — український громадсько-політичний діяч, педагог, депутат Сойму Карпатської України (1939).
• Костянтин Грабар — духовний отець, політичний діяч, третій і останній губернатор Підкарпатської Русі (1935—1938 p.p.).
• Бачинський Даниїл (ст.) — парох церкви верховних Апостолів Петра і Павла в с. Дубрівка Ужгородського р-ну.

• Дубрівка колись і тепер: іст.-краєзнавчий нарис / О. Гаврош; [О. Гаврош]. — Ужгород: Вид-во О. Гаркуші, 2017. — 48 с. — ISBN 617-531-166-0.