Сопло — Вікіпедія

Сопло́ — кінцева частина труби або трубчаста конічна насадка, призначена для регулювання струменю газу, пари, рідини, що з неї виходять.^[1] Пристрій у вигляді каналу спеціального профілю для підвищення швидкості потоку рідин або газів до заданого значення та надання потокові заданого напряму.

Спеціально спрофільований закритий канал для розгону рідини чи газу і надання потоку заданого напрямку. У найпростішому випадку сопло являє собою циліндричний або конічний патрубок (насадок), один кінець якого приєднаний до джерела рідини чи газу, а з іншого виходить сформований струмінь.

Прикладами гідравлічних сопел можуть служити сопло брандспойта або сопло фонтану.

Сопло — канал змінного перерізу, призначений для розгону рідин або газів до певної швидкості і направлення потоку в потрібному напрямку. Принцип дії заснований на безперервному збільшенні швидкості рідини чи газу в напрямку течії від вхідного до вихідного перерізу. Для забезпечення виходу рідини (газу) необхідний перепад тиску з перевищенням його на вхідному перерізі. Залежно від кінцевої швидкості на виході розрізняють дозвукові і надзвукові сопла. Для дозвукового сопла характерна рівність тисків на виході і в навколишньому середовищі. У такому випадку при зростанні тиску на вході і постійному тиску навколишнього середовища швидкість у вихідному перерізі спочатку збільшується, а потім при певному значенні вхідного тиску стає постійною і не змінюється при подальшому збільшенні тиску на вході. Швидкість подачі при цьому називається критичною, рівною швидкості звуку.

Використовується в парових і газових турбінах, ракетних і повітряно-реактивних двигунах, газодинамічних лазерах, обладнанні для нанесення фарб, абразиво-струминній обробці тощо.

• Сопло Лаваля
• Витратомірне сопло
• Реактивне сопло

• Словник української мови

• Сопло // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.