French
DeutschЕрфуртська катастрофа — Вікіпедія
.jpg)
Е́рфуртська катастро́фа сталася 26 липня 1184 року, коли король Німеччини Генріх VI провів хофтаг (неофіційні збори) у фортеці Петерсберг[en] в Ерфурті. Вранці 26 липня під вагою учасників зібрання дерев'яний другий поверх будівлі рухнув, і більшість із них провалилися у вигрібну яму під цокольним поверхом, де близько 60 з них загинуло, потонувши в рідких екскрементах або задихнувшись від вдихання випарів. Ця подія відома як Erfurter Latrinensturz (літер. «Ерфуртське падіння в латрину»)[1][2][3].
Влітку 1184 року римський король Генріх VI, син і співправитель імператора Священної Римської імперії Фрідріха I Барбаросси, за наказом батька очолив військовий похід для допомоги польському князю Мешкові III у боротьбі проти брата, Казимира II. У липні 1184 року він був у Ерфурті, де вирішив залагодити конфлікт між ландграфом Тюрінгії Людвігом III та архієпископом Майнца Конрадом, що виник після поділу володінь Генріха Лева. Для цього він скликав хофтаг — неофіційне зібрання імперської знаті[4][5].
За однією версією, Ерфуртський хофтаг проходив у замку — резиденції архієпископа Майнца, за іншою — у церкві Святої Марії. На ньому була велика кількість світських і церковних князів Священної Римської імперії, знатних міщан та король Генріх VI. 26 липня вони зібралися на другому поверсі будівлі. Незабаром після початку зустрічі стара дерев'яна підлога в приміщенні, де перебували люди, обвалилася під їх вагою. В результаті більшість учасників провалилися на перший поверх, підлога якого також не витримала ваги людей, що впали на нього, тому деякі провалилися ще нижче — у вигрібну яму, не чищену роками. Близько 60 людей загинуло, багато людей отримали травми[4][6][7][5].
З тих, хто помер, багато хто потонув у людських екскрементах або задихнувся від випарів, що виділяються відходами, які розкладалися, в той час як інші були роздавлені падаючими уламками. Лише декого вдалося витягнути.
Серед загиблих були шляхтичі Генріх фон Шварцбург, через якого розпочався конфлікт, Фрідріх фон Абенберг, бургграф Фрідріх I фон Кірхберг, граф Гозмар III фон Цинегхайн[de] , Бурхард фон Вартберг, Берінгер фон Меллінген. Серед тих, хто впав у вигрібну яму, був і ландграф Людвіг III, проте його вдалося врятувати. Не впали вниз ті, хто сидів у ніші з кам'яною підлогою. Серед них був і король Генріх та архієпископ Конрад. Щоб їх зняти, довелося тягнути драбину[4].
Ерфуртська хроніка повідомляє, що король Генріх був настільки приголомшений раптовою загибеллю своїх наближених, що відразу залишив Ерфурт, а суперечка між ландграфом і архієпископом так і залишилася невирішеною[4].
- ↑ Curio #1: The Erfurter Latrinensturz. The Fortweekly. April 2008. Архів оригіналу за 3 September 2019.
- ↑ Magnusson, Roberta J. (1 квітня 2003). Water Technology in the Middle Ages: Cities, Monasteries, and Waterworks after the Roman Empire (англ.). JHU Press. с. 155. ISBN 978-0-8018-7283-9.
- ↑ Arnold, Benjamin (29 січня 2004). Princes and Territories in Medieval Germany (англ.). Cambridge University Press. с. 77. ISBN 978-0-521-52148-2.
- ↑ а б в г Rundfunk, Bayerischer (26 липня 2011). 26. Juli 1184 : Erfurter Latrinensturz. Bayerischer Rundfunk (нім.). Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ а б Chronik von St. Peter zu Erfurt (нім.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2010.
- ↑ RI IV,2,4 n. 2778, Friedrich I., 1184 Juli 25–26, Erfurt : Regesta Imperii. www.regesta-imperii.de (нім.). Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Schwiebert, Ernest George (1996). The Reformation (англ.). Fortress Press. с. 100. ISBN 978-0-8006-2836-9.
- Cronica Reinhardsbrunnensis, MGH. SS XXX/1, p. 541—542. (in Latin)
- Cronica S. Petri Erfordensis moderna, MGH. SS XXX/1, p. 374. (in original Latin)
- Chronik von St. Peter zu Erfurt (In German translation)
 |
|---|