Короп'є — Вікіпедія
село Короп'є | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський район |
Тер. громада | Деснянська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA74100070050045055 |
Основні дані | |
Засноване | 1542 |
Населення | 446 (1.01.2014)[1] |
Площа | 3,024 км² |
Густота населення | 147,49 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17022 |
Телефонний код | +380 4646 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°1′49″ пн. ш. 30°49′55″ сх. д. / 51.03028° пн. ш. 30.83194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 106 м |
Водойми | Десна |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17024, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Десна, вул. Ювілейна, буд.1-А |
Карта | |
Мапа | |
|
Коро́п'є — село в Україні, у Деснянській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 446 осіб. Входить до складу Короп'ївського старостинського округу.
Неподалік від села знаходиться гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Святе озеро. Поруч знаходилося переселене 1957 року село Потебнева Гута.
За козаччини село належало до моровської сотні Київського полку.[2]
За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 231 людина. Було у володінні різного звання «казенних людей» і козаків.[3]
Станом на 1885 рік селище Короп'є входило до складу Морівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії. На той час нараховувало 153 двори та 1146 мешканців.[4]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Деснянської селищної громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козелецького району, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[6].
Дерев'яну Троїцьку церкву побудували у 1894 р., до того часу храму в селі не було.[7] Проте самостійний прихід з причтом у складі священика та псаломщика при ній відкрили лише 20 січня 1900 р., до цієї дати вона була приписана до приходу с. Карпилівки. Троїцьку церкву розібрали за часів хрущовської боротьби з релігією у 1963—1964 роках.
Священики:
- Ярошевський Стефан (з 10.03.1900)
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 705 | 99.16% |
російська | 6 | 0.84% |
Усього | 711 | 100% |
- ↑ Козелецький район. Потенціал економічного розвитку (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- ↑ Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 173,. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. - С. 254
- ↑ Волости и важнейшие селения Европейской России. – Вып. 3: Губернии Малороссийские и Юго-Западные: Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская / Издание Центрального статистического комитета. – СПб.,1885. – 349 c. - С. 121
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Труды Черниговской губернской архивной комиссіи (1906—1908). Выпускъ седьмой. Приложенія. — с. 34 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |