Косар Микола Григорович — Вікіпедія

Косар Микола Григорович (псевдонім — Я. Чорнобривий, криптонім — Я. Ч.; 20 грудня 1897, с. Купчинці, нині Тернопільського району Тернопільської області — 5 травня 1945, там само) — український самодіяльний поет. Брат Михайла Косара.

Закінчив школу в рідному селі, а згодом вчився на сільськогосподарських курсах, організованих поетом Павлом Думкою.

В юності цікавився літературою та історією. Ще сімнадцятирічним написав вірш «Ой, їхало царське військо»^[1], в якому розповідається про те, як у 1914 році за наказом російського офіцера-чорносотенця був зруйнований пам'ятник Т. Шевченку в Денисові.

Під час 1-ї світової війни воював в австрійській армії на Італійському і Сербському фронтах.

1920—1930-ті — діяльний у «Просвіті», «Сільському господареві», друкувався у «Громадському голосі», «Жіночій долі» та інших періодичних виданнях, українських часописах Канади і США.

У 1930 році був пацифікований польськими шовіністами.

Разом із братом написав «Історію Купчинців» (рукопис втрачений).

• Б. Пиндус, В. Хома. Косар Микола Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 189. — ISBN 966-528-199-2.
• Бережанська Земля: історично-мемуарний збірник. — Торонто — Ню Йорк — Лондон — Сидней — Бережани — Козова, 1998. — Т. 2. — С. 778
• В. Хома. Микола Косар // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод.№ 2. — Тернопіль, 1992. — Вип. 2. — Ч.1. — С.25.

---

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.