Кріт — Вікіпедія

Кріт
Період існування: 20–0 млн р. т. міоценнаш час
Talpa europaea типовий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина: Кротові (Talpidae)
Підродина: Кротові (Talpinae)
Триба: Talpini
Рід: Кріт (Talpa)
Linnaeus, 1758
Вікісховище: Talpa
Філогенетика за Demirtas et al. 2020[1]

Talpa altaica

 Talpa ognevi

 Talpa caucasica

 Talpa talyschensis

 Talpa davidiana

 Talpa caeca

 Talpa stankovici

 Talpa levantis

 Talpa romana

 Talpa martinorum

 Talpa occidentalis

 Talpa aquitania

 Talpa europaea


Кріт (Talpa) — рід ссавців з родини кротових (Talpidae). Рід включає 13 сучасних видів, що живуть у Європі та Північній і Західній Азії. У всіх випадках це тварини, які живуть під землею і використовують нори та тунелі, які вони самі викопали. Усі кроти мають циліндричне тіло з короткою шиєю та передніми кінцівками, які були перетворені на знаряддя для риття. Зовнішніх вух немає, а очі приховані в шерсті. Колір волосяного покриву зазвичай темний. Тварини ведуть одиночний спосіб життя. Основною їжею їм служать дощові черв'яки і комахи. Розмноження відбувається раз на рік; як період вагітності, так і фаза годування молоком тривають лише кілька тижнів.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Один з 19 сучасних родів родини. У складі світової фауни відомо 13 сучасних видів крота (див. кладограму):

Крім того, за викопними рештками відомо кілька вимерлих видів:

  • Talpa episcopalis — четвертинний період Німеччини й Румунії
  • Talpa fossilis — міоцен, пліоцен і плейстоцен Європи
  • Talpa gilothi — міоцен Австрії та Німеччини
  • Talpa gracilis — плейстоцен Румунії
  • Talpa minor — пліоцен і плейстоцен Європи
  • Talpa minuta — міоцен і четвертинний період Європи
  • Talpa neagui — пліоцен Румунії
  • Talpa praeglacialis — плейстоцен Румунії
  • Talpa tenuidentata — міоцен Чехії й Німеччини
  • Talpa tyrrhenica — плейстоцен Корсики та Сардинії
  • Talpa vallesensis — міоцен Австрії та Німеччини

У фауні України цей рід представлений тільки одним видом — кротом європейським (Talpa europaea). У працях XX ст. кількаразово припускалося, що у Карпатах мешкає форма (вид?) «caeca», яка вирізняється дрібними розмірами і майже 100 % сліпих особин в популяції. Пізніші дослідження показали, що карпатські форми крота є лише екологічною расою типового рівнинного виду кротів.

Назва, вживання назви

[ред. | ред. код]

Назва «кріт» походить від др. і псл. крътъ, спорідненого з лит. krutus — «рухливий» і krutёti — «ворушитися»[3]

На сході України (зокрема, на Донецькому Кряжі в межах Луганщини) кротами називають сліпаків (сліпців) (Spalax microphthalmus). Імовірно, це пов'язано з тим, що населення цього краю сформоване з переселенців із західних областей України, які були знайомі лише з кротами і не знали сліпців (сліпаків).

Ознаки роду

[ред. | ред. код]

Ознаки роду наводяться за «Польовим визначником дрібних ссавців України» (2002) і наводяться у формі протиставлення з іншим родом кротових — хохулею (Desmana).

  • Довжина тіла до 150 мм.
  • Хвіст 25–40 мм, круглий на перетині, густо вкритий шерстю.
  • Хутро оксамитове, з усіх боків чорне.
  • Передні кінцівки широкі, більші за задні і розвернуті долонями назовні.
  • Усі різці подібні за розмірами, значно менші від довших і гострих верхніх іклів.
Кротовини — типові кротові пориї

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sadık Demırtaş, Metin Silsüpür, Jeremy B. Searle, David Bilton und İslam Gündüz: What should we call the Levant mole? Unravelling the systematics and demography of Talpa levantis Thomas, 1906 sensu lato (Mammalia: Talpidae). Mammalian Biology 100, 2020, S. 1–18, doi:10.1007/s42991-020-00010-4
  2. а б У Туреччині виявили два нові види кротів. 13.08.2023, 21:05
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 99. — ISBN 5-12-001263-9.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]