Лян Кай — Вікіпедія
Лян Кай | |
---|---|
кит. 梁楷 | |
Народився | невідомо Шаньдун |
Помер | невідомо |
Підданство | Династія Сун |
Національність | китаєць |
Діяльність | художник |
Галузь | малярство |
Magnum opus | Li Bo in Strolld |
Конфесія | буддизм |
Лян Кай (梁楷, дати народження й смерті невідомі ) — китайський художник часів Південної Сун.
Народився на території сучасної провінції Шаньдун. Після вторгнення до Китаю чжурчженів у 1125 році разом з родиною переїздить на південь. Незабаром поселяється у столиці Південної Сун Лін'ані (сучасне м. Ханчжоу). Він навчався у художника Цзя Шігу. Незабаром став відомим майстром. Його прийняли до штату Академії живопису. У 1210 році отримав звання «придворного художника» и нагороду «Золотий пояс». Але Лян Кай відмовився від пояса, за що дістав прізвисько «Божевільного Ляна». Незабаром після цього залишив Академію живопису та пішов до буддистського монастиря.
Розквіт творчості Лян Кая припадає на 1140—1210 роки. Манера письма була менш стримана й більш чуттєва, ніж у його сучасників. Він спеціалізувався в написанні фігур людей, його картини відображають інтерес до чань-буддизму. Найвідомішими є картини-сувої: «Лі Бо, що складає вірші», «Безсмертний», «Хуейнен, який очищує бамбук від листя».
- Danielle Elisseeff, Histoire de l'art. La Chine. Des Song à la fin de l'Empire, École du Louvre, Réunion des Musées Nationaux, Paris, 2010, ISBN 9782711855209, p. 119.