Макс Гехт — Вікіпедія

Макс Гехт
нім. Max Hecht
Народився27 січня 1898(1898-01-27)
Бауцен, Саксонське королівство, Німецький Райх
Помер13 червня 1980(1980-06-13) (82 роки)
Гоф, Верхня Франконія
Діяльністьвійськовослужбовець
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове званняоберст
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці»
Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці»
Балтійський хрест
Балтійський хрест
Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
Нарукавна стрічка «Африка»
Нарукавна стрічка «Африка»

Макс Карл Фрідріх Гехт (нім. Max Karl Friedrich Hecht; 27 січня 1898, Бауцен13 червня 1980, Гоф) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1916 році вступив добровольцем в 2-й польовий артилерійський полк №28 Саксонської армії. Учасник боїв при Вердені і на Соммі. В 1919 році у складі фрайкору бився з комуністами в Балтиці. В 1920 році демобілізований. 21 жовтня 1934 року вступив в люфтваффе. З 1 жовтня 1935 року — командир 5-ї батареї прожекторного дивізіону «Деберіц», з 1936 року — батареї 22-го зенітного полку.

З 5 квітня 1938 року — референт в штабі 3-ї повітряної області. З 1940 року — начальник штабу 1-го зенітного корпусу. З вересня 1941 року — командир 135-го, з 14 лютого 1942 року — 25-го, з 1 вересня 1943 року — 49-го зенітного полку. З 11 лютого 1944 року — керівник запасних зенітних частин 1-ї винищувальної дивізії. З 5 листопада 1944 року — командир 4-ї зенітної дивізії. 18 квітня 1945 року взятий в полон американськими військами. В 1946 році звільнений.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, 1991.