Марина Фоїс — Вікіпедія

Марина Фоїс
фр. Marina Foïs
Марина Фоїс, 2017
Ім'я при народженніМарина Сільві Фуа (фр. Marina Sylvie Foïs)
Дата народження21 січня 1970(1970-01-21) (54 роки)
Місце народженняБулонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяакторка
Alma materКурси Флоран
Роки активності1986 — наш час
Член уCollectif 50/50d[1]
ДітиLazare Lartigaud
IMDbID 0283997
Нагороди та премії
Марина Фоїс у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Фоїс.

Мари́на Сільві́ Фої́с (фр. Marina Sylvie Foïs; фр. вимова: [maʁi'na sil'vi fɔ'is][2]; нар. 21 січня 1970, Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція) — французька театральна та кіноакторка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марина Сільві Фоїс народилася 21 січня 1970 року в Булонь-Біянкурі, департамент О-де-Сен, Франція, у родині з російським, єврейсько-єгипетським, німецьким та італійським корінням[3][4]. З семирічного віку вона почала навчання акторської майстерності. У 1986 році, коли Марині було 16 років, вона зіграла в постановці комедії Мольєра «Школа дружин». Після цього Фоїс вирішила піти на заочні курси з листування, отримавши два роки потому ступінь бакалавра[5].

Свою акторську кар'єру Марина Фоїс починала в театрі: спочатку одна, потім долучилася до комедійної трупи «The Royal Imperial Green Rabit Company». Перейменована в «Робін Гудів» (фр. Les Robins des Bois), ця трупа була помічена в 1996 році Домініком Фарруджа та стала новим явищем в комедійному мистецтві Франції. В кіно Марина вперше з'явилася у фільмі «Блакитна каска» (1994) Жерара Жуньо, згодом отримала невеликі ролі в комедіях «Серійна коханка» (1998) і «Незначний вплив» (1999).

У 2001-му, користуючись успіхом «Робін Гудів», акторка розширила свій кінематографічний досвід, — як і раніше в комедійному жанрі. Вона грала організатора великої афери в «Пекельному хмарочосі», чарівну Сюстталаніс в «Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра» (2002), молоду медсестру у «Гонитві» (2002). У 2003 знялася у Клода Дюті у фільмі «Ласкаво просимо до притулку», де її героїні важко пристосуватися до сільського життя. Після цього акторка возз'єдналася з трупою «Робін Гуд», щоб разом знятися в доісторичній комедії Алена Шаба «Мільйон років до нашої ери» (2004). За роль у фільмі «Дорога́» (2007, реж. Крістін Карр'єр) Фоїс вперше була номінована у категорії «Найкраща акторка» на здобуття французькою національної кінопремії «Сезар».

У 2011 році зіграла одну з головних ролей у кримінальні драмі Майвенн «Паліція», за яку здобула премію «Кришталевий глобус» та вдруге номінувалася на «Сезара» як найкраща акторка.

У 2016 році Марина Фуа знялася в дебютній психологічній драмі Себастьяна Марньєра «Бездоганна», де зіграла роль жінки, яка після звільнення з роботи стала одержимою метою помститися молодій суперниці. За цю роль акторка була номінована на здобуття «Сезара» 2017 року у категорії «Найкраща акторка»[6].

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1994 ф Блакитна каска Casque bleu Жулі
1998 ф Серійна коханка Serial Lover Міна Шустер
1999 кф Похмуріше за хмару Triste à mourir Ноемі
1999 ф Незначний вплив Trafic d'influence фр. L'invitée aux pétards
2001 ф Пекельний хмарочос La tour Montparnasse infernale Стефані Лансеваль
2001 ф Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра Astérix & Obélix: Mission Cléopâtre Сюстталаніс
2002 ф Гонитва Le Raid молода медсестра
2002 ф Жожо-картопля Jojo la frite Марі
2002 ф Ті, що втратили й шукають Filles perdues, cheveux gras Наташа
2003 ф Ключі від машини Les Clefs de bagnole акторка, яка відмовляється гастролювати з Лораном
2003 ф Хто убив Памелу? Mais qui a tué Pamela Rose? відвідувачка в аптеці
2003 ф Ласкаво просимо до притулку Bienvenue au gîte Каролін
2004 ф Маленька гра без наслідків Un petit jeu sans conséquence Аксель
2004 ф Мільйон років до нашої ери RRRrrrr!!! Гай
2004 ф Пий до дна À boire Бенедикт
2004 ф Шофер з Касабланки Casablanca Driver Сенді О'Браян
2004 ф Я страшненька J'me sens pas belle Фанні Фонтана
2006 ф Квиток у космос Un ticket pour l'espace Сойзік
2006 ф Вдалий шанс Essaye-moi мати Фірмін
2007 ф Дорога́ Darling Катрін, Софі, Сесіль Ніколь, на прізвисько «Дорога́»
2008 ф Нас двоє La personne aux deux personnes Мюрієль Перраш
2008 ф Проста душа Un coeur simple Матильда Обен
2008 ф Задоволення від співу Le plaisir de chanter Мюрієль
2009 ф Бал акторок Le bal des actrices Марина Фоїс
2009 ф Код змінився Le code a changé Мелані Каркассон
2009 ф Моя дівчинка не хоче... Non ma fille, tu n'iras pas danser Фредерік
2010 ф 22 кулі: Безсмертний L'immortel Марі Гольдман
2010 ф Кілька щасливців Happy Few Рашель
2010 ф Людина, яка хотіла жити по-своєму L'homme qui voulait vivre sa vie Сара Ексбен
2011 ф Очі його матері Les yeux de sa mère Майліс Тремазан
2011 ф Паліція Polisse Іріс
2011—2012 с Коротше Bref
2012 ф Маман Maman Аліса
2012 кф Франк-Етьєн на шляху до блаженства Frank-Étienne Vers La Béatitude Glaïeul
2013 ф 100% кашемір 100% cachemire Софі
2013 ф Буль і Білл Boule & Bill мама Буля
2013 ф Вандал Vandal Елен, мати
2014 тф Усе дозволено Tout est permis психолог
2014 ф Бодибілдер Bodybuilder Леа
2014 ф Тримайся прямо Tiens-toi droite
2014 ф Круговерть La ritournelle Крістіан
2015 тф Демони Démons Катаріна
2015 ф Буйна сімейка Papa ou maman Флоренс Лерой
2015 ф Буря Orage Марія
2016 ф Чорний Перікл Pericle il nero Анастасія
2016 ф Бездоганна Irréprochable Констанс
2016 ф Тато або мама 2 Papa ou maman 2 Флоренс Лерой
2017 ф Майстерня L'Atelier Олівія Дузазе́
2018 ф Щасливі невдахи Le Grand Bain Клер

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Марини Фоїс[7]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
2003 Найперспективніша акторка Ті, що втратили й шукають Номінація
2003 Найкраща акторка Дорога Номінація
2008 Паліція Номінація
2017 Бездоганна Номінація
2018 Майстерня Номінація
Премія «Люм'єр»
2008 Найкраща акторка Дорога Номінація
2012 Паліція Номінація
Кришталевий глобус
2012 Найкраща акторка Паліція Перемога
Кінофестиваль світових прем'єр
2017 Міжнародний приз за найкращу акторську гру акторки Буря Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://collectif5050.com/les-signataires
  2. ↑ Трапляються також переклади прізвища як Фойс та Фуа
  3. ↑ Zoom sur Marina Foïs (фр.). Gala. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 23 лютого 2017.
  4. ↑ Marina Foïs à coeur ouvert sur la mort de son frère... (фр.). Pure People. 29 жовтня 2010. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
  5. ↑ Macha Séry (24 червня 2008). Marina Foïs, sans étiquette. lemonde.fr.
  6. ↑ Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр) . 25.01.2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25.01.2017.
  7. ↑ Нагороди та номінації Марини Фоїс на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марина Фоїс
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марина_Фоїс&oldid=36357910