Мері Еннінг — Вікіпедія
Мері Еннінг | |
---|---|
Mary Anning | |
Народилася | 21 травня 1799 Лайм-Реджіс, Дорсет |
Померла | 9 березня 1847 (47 років) Лайм-Реджіс, Дорсет |
Підданство | Велика Британія |
Діяльність | колекціонерка скам'янілостей, палеонтологиня |
Галузь | палеонтологія |
Знання мов | англійська[1] |
Magnum opus | відкриття[2] і Gesamtverband der Deutschen Versicherungswirtschaftd |
Конфесія | конгрегаціоналізм[d] і англіканство |
Батько | Richard Anning (c. 1766–1810) |
Мати | Mary Moore (c. 1764–1842)[3] |
Мері Еннінґ (англ. Mary Anning; 21 травня 1799 — 9 березня 1847) — британська колекціонерка скам'янілостей та палеонтологиня-любителька. Всесвітньо прославилась низкою відкриттів, переважно в галузі морської фауни юрського періоду, які зробила завдяки знахідкам скам'янілостей в околицях Лайм-Реджіс (графство Дорсет, Британія), де вона жила. Роботи Еннінґ сприяли кардинальним змінам, що відбулися на початку XIX століття в наукових уявленнях про доісторичне життя та історію Землі.
Мері Еннінг народилася в Лайм-Реджис у Дорсеті, Англія, 21 травня 1799 р.[4] Її батько, Річард Еннінг (бл. 1766—1810), був столярем, який заробляв на життя тим, що видобував скам'янілості у прибережних скелях поблизу міста і продавав свої знахідки туристам. Її матір'ю була Мері Мур (бл. 1764—1842), відома під ім'ям Моллі[5]. Наприкінці 18 століття Лайм-Реджис став популярним морським курортом, особливо після 1792 року, коли початок Французької революційної війни зробив подорожі на європейський континент небезпечними для англійської знаті, і туди прибувало все більше заможних туристів. Ще до часів Еннінг місцеві жителі поповнювали свій дохід, продаючи відвідувачам те, що називали «цікавинками». Це були скам'янілості з колоритними місцевими назвами, такими як «зміїні камені» (амоніти), «диявольські пальці» (белемніти) та «verteberries» (хребці), яким іноді приписували лікувальні та містичні властивості. Колекціонування скам'янілостей увійшло в моду наприкінці 18 та на початку 19 століття, спочатку як розвага, але поступово перетворилося на науку, коли важливість скам'янілостей для вивчення геології та біології стала очевидною.
Їхній батько, Річард, часто брав Еннінґ та її брата Джозефа в експедиції на пошуки скам'янілостей, щоб поповнити сімейний дохід. Свої знахідки вони виставляли на продаж туристам на столі біля свого будинку. Коли Мері було 11, її батько помер. Сім'я продовжувала збирати та продавати скам'янілості разом і накрила стіл з «цікавинками» біля автобусної зупинки в місцевому заїжджому дворі. Через соціальний стан стать Мері Еннінґ не могла повною мірою брати участь у науковому житті Британії XIX століття, де тоді домінували заможні чоловіки-англікани. Її сім'я жила бідно та ще й потерпала від правової дискримінації, оскільки належала до релігійної меншості (конгрегаціоналістів). Попри це Еннінг стала відомою у геологічних колах Англії, Європи та Америки, вона консультувала щодо анатомії та пошуків скам'янілостей. Однак як жінка вона не мала права стати членкинею Лондонського геологічного товариства й не завжди отримувала відповідну нагороду за свої відкриття. В одному з листів Еннінґ писала: «Світ використав мене занадто жорстоко й, боюся, це зробило мене надто підозріливою до кожного»[6]. Єдиною роботою, опублікованою за її життя, став витяг з листа до редактора, який з'явився 1839 року в журналі Journal of Natural History[7].
Еннінґ шукала викопні рештки в скелях Лайм-Реджіс, що належали до геологічної формації Блю-Ліас[en]. Особливо вдалими були зимові місяці, коли зсуви відкривали нові скам'янілості, які слід було швидко зібрати, перш ніж вони були б змиті у море. Це була небезпечна робота, і одного разу, 1833 року, Еннінґ ледь не загинула під час зсуву, що вбив її собаку Трея. Відкриття Мері Еннінґ включали перший правильно ідентифікований скелет іхтіозавра, знайдений нею з братом Джозефом, у 1811 році коли їй було всього 12 років, перші два скелети плезіозавра, перший знайдений за межами Німеччини скелет птерозавра, а також деякі невідомі до того часу викопні риби. Найперший скелет ще тоді не ідентифікованого іхтіозавра викупив Генрі Хост Хенлі з Сандрінгемського дому, графство Норфолк, який був лордом маєтку Колвей, що поблизу Лайм-Реджіс. Він заплатив родині близько 23 фунтів стерлінгів за викопний скелет[8]. Пізніше він, своєю чергою, продав його Вільяму Буллоку, відомому колекціонеру, який виставив скелет в Лондоні, де знахідка викликала значний інтерес громадськості. Скелет був проданий за 45 фунтів і п'ять шилінгів на аукціоні в травні 1819 року під назвою «крокодил у викопному стані» Чарльзу Кенігу з Британського музею, який вже запропонував для нього назву «іхтіозавр».
Знахідки Еннінг відіграли ключову роль у дослідженнях викопних белемнітів, які містили скам'янілі чорнильні мішки, а також у дослідженнях копролітів, відомих у ті часи як безоарські камені, які виявилися скам'янілими екскрементами морських тварин. Коли геолог і художник Генрі де ла Беш[en] малював свою знамениту «Duria Antiquior»[en], першу широко відому картину зі сценами доісторичного життя, він значною мірою спирався на знайдені Еннінг скам'янілості й поділився з нею частиною прибутку від продажу примірників картини.
Після смерті Мері Еннінґ її незвичайна історія викликала величезний інтерес. Нею захоплювався Чарльз Дікенс[6], а 2010 року Королівське товариство зарахувало Еннінґ до числа десяти британок, які найбільше вплинули на історію розвитку науки[9]. У 2009 році Трейсі Шевальє написала романізовану біографію Еннінґ «Дивовижні створіння» (англ. «Remarkable Creatures»[10]).
11 вересня 2020 року на Міжнародному кінофестивалі у Торонто відбулась світова прем'єра фільму «Амоніт» (англ. «Ammonite») — англо-австралійської романтичної драми, написаної й знятої Френсісом Лі. Фільм заснований на житті палеонтологині Мері Еннінґ (Кейт Вінслет) і зосереджується на романтичних стосунках Еннінґ та Шарлотти Мерчісон (Сірша Ронан). Широкий реліз фільму в США відбувся 13 листопада 2020 року.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Amson-Bradshaw G. Pioneers of Science and Technology — 2018. — P. 10. — 48 p. — ISBN 978-1-5263-0422-3
- ↑ Sharpe та McCartney, 1998, с. 150
- ↑ Mary Anning | Biography, Accomplishments, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). 25 вересня 2024. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ Matthew, H. C. G.; Harrison, B., ред. (23 вересня 2004). The Oxford Dictionary of National Biography. The Oxford Dictionary of National Biography. Oxford: Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/568.
- ↑ а б Dickens, 1865, с. 60—63
- ↑ Torrens, 1995
- ↑ Sharpe, T.; McCartney, Paul J. (1998), The Papers of H.T. De la Beche (1796–1855) in the National Museum of Wales, National Museum Wales, ISBN 978-0-7200-0454-0
- ↑ Most influential British women in the history of science. The Royal Society. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 11 вересня 2010.
- ↑ Remarkable Creatures — a novel by Tracy Chevalier. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21.05.2014.
- Anholt, Laurence (2006), Stone Girl Bone Girl: The Story of Mary Anning, Frances Lincoln Publishers, ISBN 978-1-84507-700-6
- Atkins, Jeannine (1999), Mary Anning and the Sea Dragon, Farrar Straus Giroux, ISBN 978-0-374-34840-3
- Brown, Don (2003), Rare Treasure: Mary Anning and Her Remarkable Discoveries, Houghton Mifflin Co, ISBN 978-0-618-31081-4
- Cole, Sheila (2005), The Dragon in the Cliff: A Novel Based on the Life of Mary Anning, iUniverse.com, ISBN 978-0-595-35074-2
- Day, Marie (1995), Dragon in the Rocks: A Story Based on the Childhood of the Early Paleontologist, Mary Anning, Maple Tree Press, ISBN 978-1-895688-38-2
- Fradin, Dennis B. (1997), Mary Anning: The Fossil Hunter (Remarkable Children), Silver Burdett Press, ISBN 978-0-382-39487-4
- Yvette Gayrard-Valy (1 березня 1994). Fossils, evidence of vanished worlds. Harry N Abrams Inc. ISBN 978-0-8109-2824-4.
- Goodhue, Thomas W. (2002), Curious Bones: Mary Anning and the Birth of Paleontology (Great Scientists), Morgan Reynolds, ISBN 978-1-883846-93-0
- Goodhue, Thomas W. (2005-03). Mary Anning: the fossilist as exegete. Endeavour (англ.). 29 (1): 28—32. doi:10.1016/j.endeavour.2004.11.004.
- Norman, David B (1999-11). Mary Anning and her times: the discovery of British palaeontology (1820–1850). Trends in Ecology & Evolution (англ.). 14 (11): 420—421. doi:10.1016/S0169-5347(99)01700-0.
- Pierce, Patricia (2006), Jurassic Mary: Mary Anning and the Primeval Monsters, Sutton Publishing, ISBN 978-0-7509-4039-9
- Tickell, Crispin (1996), Mary Anning of Lyme Regis, Lyme Regis Philpot Museum, ISBN 978-0-9527662-0-9
- Walker, Sally M. (2000), Mary Anning: Fossil Hunter (On My Own Biographies (Hardcover)), Carolrhoda Books, ISBN 978-1-57505-425-4
- Anonymous (1828), Another discovery by Mary Anning of Lyme. An unrivalled specimen of Dapedium politum an antediluvian fish, т. 108:5599, Salisbury and Winchester Journal, с. 2
- Berkeley, Edmund; Berkeley, Dorothy Smith (1988), George William Featherstonhaugh: The First U.S. Government Geologist, University of Alabama Press
- Brice, William (2001), Hugh S. Torrens, History of Geology Division Award, Citation, Geological Society of America, архів оригіналу за 20 липня 2011, процитовано 20 травня 2014
- Cadbury, Deborah (2000), The Dinosaur Hunters: A True Story of Scientific Rivalry and the Discovery of the Prehistoric World, Fourth Estate, ISBN 978-1-85702-963-5
- Carus, C.G. (1846), The King of Saxony's journey through England and Scotland in the year 1844, Chapman and Hall
- Conybeare, William (1824), On the Discovery of an almost perfect Skeleton of the Plesiosaurus, Geological Society of London, архів оригіналу за 25 лютого 2012, процитовано 15 січня 2010
- De la Beche, Henry; Conybeare, William (1821), Notice of the discovery of a new Fossil Animal, forming a link between the Ichthyosaurus and Crocodile, together -with general remarks on the Osteology of the Ichthyosaurus, Geological Society of London, архів оригіналу за 4 грудня 2010, процитовано 10 січня 2010
- Dean, Dennis R. (1999), Gideon Mantell and the Discovery of Dinosaurs, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-42048-8
- Dickens, Charles (Feb 1865), Mary Anning, the Fossil Finder, т. 13, All Year Round
- Emling, Shelley (2009), The Fossil Hunter: Dinosaurs, Evolution, and the Woman whose Discoveries Changed the World, Palgrove Macmillan, ISBN 978-0-230-61156-6-
- Goodhue, Thomas W. (2004), Fossil Hunter: The Life and Times of Mary Anning (1799–1847), Academica Pr Llc, ISBN 978-1-930901-55-1
- Gordon, Elizabeth Oak (1894), The life and correspondence of William Buckland, D.D., F.R.S, John Murray
- Grant, Johnson (1825), A Memoir of Miss Frances Augusta Bell, Hatchard & Son
- XXVIII. Some account of the fossil remains of an animal move nearly allied to fishes than any of the other classes of animals. Philosophical Transactions of the Royal Society of London (англ.). 104: 571—577. 31 грудня 1814. doi:10.1098/rstl.1814.0029. ISSN 0261-0523.
- XIV. Reasons for giving the name Proteo-Saurus to the fossil skeleton which has been described. Philosophical Transactions of the Royal Society of London (англ.). 109: 212—216. 31 грудня 1819. doi:10.1098/rstl.1819.0016. ISSN 0261-0523.
- Howe, S. R.; Sharp, T.; Torrens, H. S. (1981), National Museum Wales, ISBN 978-0-7200-0232-4
{{citation}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - McGowan, Christopher (2001), The Dragon Seekers, Persus Publishing, ISBN 978-0-7382-0282-2
- Rudwick, Martin J.S. (1992), Scenes from Deep Time: Early Pictorial Representations of the Prehistoric World, The University of Chicago Press, ISBN 978-0-226-73105-6
- Rudwick, Martin J.S. (2008), Worlds Before Adam: The Reconstruction of Geohistory in the Age of Reform, The University of Chicago Press, ISBN 978-0-226-73128-5
- Sharpe, T.; McCartney, Paul J. (1998), The Papers of H.T. De la Beche (1796–1855) in the National Museum of Wales, National Museum Wales, ISBN 978-0-7200-0454-0
- Torrens, Hugh (1995), Mary Anning (1799–1847) of Lyme; 'The Greatest Fossilist the World Ever Knew', The British Journal for the History of Science, 25 (3): 257—284, JSTOR 4027645
- Matthew, H. C. G.; Harrison, B., ред. (23 вересня 2004). The Oxford Dictionary of National Biography. The Oxford Dictionary of National Biography. Oxford: Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/568.
- «Mary Anning (1799—1847)», UC Berkely Museum of Paleontology. Retrieved 2010-09-20.
- «Mary Anning», British Natural History Museum. Retrieved 2010-09-20.
- «Mary Anning (1799—1847)», thedorsetpage.com. Retrieved 2010-09-20.
- Song about Anning by «Artichoke», sceptic.com. Retrieved 2010-09-20.
- Jurassic woman BBC News audio slide show on Anning narrated by Tracy Chevalier. Retrieved 2010-10-21.
- «Skull and lower jaw of an ichthyosaur» at British Museum. Retrieved 2010-09-23.