Гнатюк Микола Пилипович — Вікіпедія

Микола Гнатюк
Народився	16 січня 1933(1933-01-16) Лужків, Ґміна Городло, Грубешівський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща
Помер	27 лютого 1975(1975-02-27) (42 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	літературознавець, літературний критик, викладач університету
Галузь	літературознавство[1] і українська література[1]
Alma mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Знання мов	українська[1]
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Членство	КПРС

Мико́ла Пили́пович Гнатю́к (* 16 січня 1933, село Лушків, нині Люблінського воєводства, Польща — † 27 лютого 1975, Київ, УРСР, СРСР) — український літературознавець. Кандидат філологічних наук (1964). Доктор філологічних наук (1974).

Микола Гнатюк народився 16 січня 1933 року в с. Лушків Грубешівського повіту Замостського воєводства, нині Люблінське воєводство, Польща.

1955 року закінчив Київський педагогічний інститут (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова).

Від 1958 року працював у Головній редакції УРЕ.

Від 1967 року викладач Київського університету. Працював на кафедрі теорії літератури.

Був членом КПРС від 1959 року.

Помер 27 лютого 1975 року в Києві. Поховано на міському цвинтарі «Берківці». На могилі встановлено пам'ятник: горизонтальна прямокутна стела з лабрадориту, на якій позолоченими літерами напис: «Гнатюк Николай Филиппович. 16.I.1933 — 27.II.1975».

1955 року опублікував працю працю «Шевченко і декабристи».

Опублікував книжки з історії української літератури, славістики, теорії літературних жанрів:

• «Літературні роди, види і жанри (підвиди) як змістовні форми» (1968) — у співавторстві;
• «Поема як літературний вид» (Харків, 1972);
• «Українська поема першої половини XIX століття. Проблеми розвитку жанру» (Київ, 1975).

Автор передмови до збірки «Поезії» Олександра Афанасьєва-Чужбинського (Київ, 1972) із серії «Бібліотека поета».

Питанням шевченкознавства, українсько-російських літературних взаємин присвятив праці:

• «Поема Т. Г. Шевченка „Гайдамаки“» (Київ, 1963);
• «І. С. Тургенєв і українська дожовтнева література» (1968) — у співавторстві;
• «М. Горький і П. Тичина» (1970);
• «Шевченкознавство. Підсумки і проблеми» (Київ, 1975) — у співпраці.

Автор статей із проблем сучасного літературного процесу.

• Сарана Ф. К. Гнатюк Микола Пилипович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 433.
• Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. . — С. 158.
• Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 272.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.