Момі (1944) — Вікіпедія

«Момі»
樅
Служба
Тип/клас	Ескортні міноносці типу «Мацу»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф ВМФ у Йокосуці
Закладено	1 лютого 1944
Спущено на воду	16 червня 1944
Введено в експлуатацію	3 вересня 1944
На службі	1944—1945
Загибель	5 січня 1945 потоплений у Південнокитайському морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1260
Довжина	100,0 м
Ширина	9,4 м
Осадка	3,3 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 2 парові котли
Потужність	19 000 к.с. (14 МВт)
Швидкість	27,8 вузла
Дальність плавання	3500 миль (6500 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	211
Озброєння
Артилерія	3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармати Тип 89
Торпедно-мінне озброєння	4 (1х4) × 610-мм торпедних апарати (4 торпеди) 36 глибинних бомб
Зенітне озброєння	25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат

05.01.45

Район потоплення «Момі»

«Момі» (Momi, яп. 樅) — ескортний міноносець Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

Корабель, який став дев'ятим серед ескортних міноносців типу «Мацу», заклали 1 лютого 1944 року на верфі флоту в Йокосуці. Спущений на воду 16 червня, став до ладу 3 вересня того ж року.

25 жовтня 1944-го «Момі» разом зі ще 3 ескортними есмінцями вийшли з Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя Кюсю) для супроводу легкого авіаносця «Рюхо» та ескортного авіаносця «Кайо», які доставляли матеріальні припаси авіації на острів Формоза. 27—30 жовтня загін побував у Кіруні (зараз Цзілун), а 2 листопада повернувся в Японію та прибув до Куре.^[1][2]

З 15 листопада 1944-го «Момі» включили до 52-ї дивізії ескадрених міноносців.

17 грудня 1944-го «Момі» вийшов з Куре, щоб разом зі ще одним ескортним есмінцем «Хінокі» та есмінцем «Сігуре» супроводити авіаносець «Унрю», який прямував з транспортною місією до Маніли. Втім, вже 19 грудня підводний човен потопив «Унрю», після чого «Момі» взяв участь у порятунку вцілілих, а потім прибув до Такао (зараз Гаосюн на Тайвані).

22–28 грудня 1944-го «Момі» та «Хінокі» пройшли за маршрутом Такао — Маніла — бухта Камрань (узбережжя Центрального В'єтнаму) — Кап-Сен-Жак (зараз Вунгтау на півдні В'єтнаму). У період з 31 грудня 1944 по 4 січня 1945 року вони супроводили транспорт «Ікутагава-Мару» з Кап-Сен-Жак до Маніли, а 5 січня повели його назад. Втім, 6 січня загін зустрівся з кораблями союзників, які охороняли сили вторгнення до затоки Лінгайєн (північніше від Маніли). Американський есмінець USS Bennion та австралійські фрегат Gascoyne і шлюп Warrego відокремились і спробували наздогнати японський загін, який змінив курс. Хоча це в підсумку не вдалось, проте над полем бою з'явились торпедоносці, які потопили «Момі» разом з усім екіпажем^[3] («Хінокі» теж поцілила торпеда, проте він зміг повернутись до Маніли, тоді як «Ікутагава-Мару» самостійно пройшов до Індокитаю, де, втім, уже 12 січня загинув під час рейду авіаносного угруповання^[4]).

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
• С. В. Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Японии (1879—1945 гг.). — Санкт-Петербург, 1998. (рос.)