НВО «Практика» — Вікіпедія
Тип | Приватне акціонерне товариство |
---|---|
Правова форма | закрите акціонерне товариство |
Галузь | машинобудування |
Спеціалізація | Виробництво засобів безпеки, автомобілебудування, військова техніка |
Засновано | 1993 р. |
Штаб-квартира | Україна, 03680, м. Київ, вул. Малинська, 20-А |
Ключові особи | Висоцький Олег Миколайович, Зайченко Сергій Миколайович |
Продукція | Засоби безпеки для банків, офісів, військових завдань, спеціальна авто техніка |
Виторг | ▼ 208,952 млн ₴ (2017)[джерело?] |
Операційний прибуток (EBIT) | ▼ 9,984 млн ₴ (2017)[джерело?] |
Чистий прибуток | ▼ 8,287 млн ₴ (2017)[джерело?] |
Активи | ▲ 248,329 млн ₴ (2017)[джерело?] |
Власний капітал | ▼ 65,388 млн ₴ (2017)[джерело?] |
Співробітники | 194 (2017)[джерело?] |
Офіційний вебсайт | |
НВО «Практика» у Вікісховищі |
ПрАТ «Науково-виробниче об'єднання „Практика“» (НВО «Практика») — український виробник спеціальної автомобільної техніки, засобів безпеки для банків та офісів та броньованих військових автомобілів. Також розвиває напрямки протипожежного обладнання та засобів особистої безпеки.
Компанія створена в 1993 році в Києві. Діяльність компанії почалася з виробництва банківських сейфів, пунктів обміну валют, захисних дверей, захищених серверних кімнат, банківських сховищ.
З 1998 р компанія освоїла бронювання автомобілів. Спочатку компанія займалась виробництвом інкасаторських автомобілів, потім стала брати замовлення на бронювання VIP-автомобілів, отримала досвід бронювання армійських вантажівок. Паралельно в НВО «Практика» розвивався напрямок виробництва неброньованих спеціальних автомобілів.
У 2003 р. компанія «Практика» приступила до виробництва засобів протипожежного захисту — протипожежних дверей, воріт, штор, вогнестійкого скління.
У 2005 р. компанія брала участь в будівництві сховища радіоактивних відходів на Чорнобильській атомній станції, розробивши, виготовивши і змонтувавши спеціальні протирадіаційні двері, ворота, клапани.
У 2009 р. компанія розробила і побудувала першу власну модель броньованого автомобіля — «Козак», в 2010 р. представила мікроавтобус на шасі Mercedes-Benz Sprinter, в 2011 р. — автомобіль швидкої допомоги.
Продукція НВО «Практика» експортувалася в ОАЕ, Пакистан, Нігерію, Грузію, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Молдову.
Влітку 2014 року НВО «Практика» зайнялося бронюванням військової техніки для потреб АТО.[1] Першими виробами в цій сфері стали «броньовані тачанки» — пікапи для батальйону «Київська Русь» і транспортні машини для прикордонних військ.[2] Більшу частину цієї техніки НВО «Практика» переобладнало за власний рахунок.
З 2015 року постачає машини для ЗСУ, Національної гвардії, Прикордонної служби, а загальна кількість машин різної модифікації перевищила 300 одиниць.
В серпні 2023 року компанія закупила 50 бойових модулів Slinger для встановлення на власну техніку[3].
- Директор Борисова Юлія Олегівна
- Голова ради директорів Висоцький Олег Миколайович
- Генеральний директор Зайченко Сергій Миколайович
- легкові інкасаторські автомобілі
- інкасаторські фургони
- інкасаторські пікапи
- вантажні інкасаторські автомобілі
- броньовані VIP-автомобілі
- бронетранспортери «Отаман» 8х8, «Отаман» 6х6, «Отаман-3», 60М «Хорунжий»
- броньовані вантажівки, в тому числі Фортеця на колесах
- спеціальний броньований автомобіль «Козак» і «Козак 2»
- спеціальні автомобілі
- автобуси VIP-класу
- засоби безпеки для банків та офісів
- протипожежне обладнання
- автомобіль швидкої медичної допомоги
- військовий броньований вантажний автомобіль КРАЗ-6322
- військовий броньований автомобіль Toyota Hilux
- мобільні медичні діагностичні комплекси та лабораторії
- броньований блок-пост
- операційний модуль польового шпиталю
- мобільний штабний пункт
- «Козак-2014»
- ЛБА «Козак-4»
- «Фортеця на колесах» на шасі КрАЗ-6322
- «Фортеця на колесах» на шасі Богдан-6317
- Броньований HMMWV M998
- Land Rover Defender з прихованим бронюванням
- ↑ Как «обстреливали» бронеавтомобили для сил АТО. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
- ↑ Бойцы АТО рассказали, как бронетехника спасает их жизни. УНІАН. 17 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 4 червня 2021. (рос.)
- ↑ Австралійська EOS поставить в Україну 160 протидронних бойових модулів SLINGER. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.