Нейґун — Вікіпедія

Нейґун (дослівно «внутрішнє мистецтво») - мистецтво вдосконалення здібностей людини. Використовує медитації, фізичні і дихальні вправи. Відноситься до так званих м'яких стилів. Має бойовий розділ (бойовий нейґун). Походить від даосів Давнього Китаю.

Співвідношення ціґуну і нейґуну є дискусійним, ці терміни нерідко змішуються.

Одні дослідники (неакадемічні) вважають їх близькими вченнями, загальним, на їх думку, є вдосконалення внутрішньої сили^[1] .

Відомий сходознавець, доктор історичних наук Олексій Маслов вважає циґун розділом нейґуну. Причину плутанини він пояснює так: «Після початку реформ у КНР у 50-ті рр., а потім і у 80-ті рр.. все, що було пов'язане з "внутрішньої практикою" розглядалося або як "феодальний пережиток" (фенцзянь місінь), або як "антиреволюційна діяльність" (фань ґемін ходун) або просто "омана" - місінь. Це було пов'язано з тим, що все викладання цих методик відбувалося у невеликих закритих школах, непідконтрольних державі. Тому у всіх друкованих виданнях, по радіо і телебаченню почали проводити думку, що "нейґун" - то щось містичне і відстале, а цигун - то оновлені та науково-перевірені методики. Саме їх можна і потрібно викладати в парках, лікарнях, поліклініках.^[2]»

• Тайцзицюань

• Keen, Thomas. Iron Vest Qigong. ISBN 978-1-60243-000-6
• Danaos, Kosta, Nei Kung, The Secret Teachings of the Warrior Sage, Inner traditions, 2002, ISBN 0-89281-907-3
• Miller, Dan and Cartmell, Tim «Xing Yi Nei Gong: Xing Yi Health Maintenance and Internal Strength Development», Unique Publications, North Hollywood, 1999. ISBN 0-86568-174-0

• (англ.) Сайт, присвячений мистецтву Нейґун