Пауль Арісте — Вікіпедія
Пауль Арісте | |
---|---|
ест. Paul Ariste | |
Народився | 3 лютого 1905[1][2][3] або 1905[4] Торма, Йиґевамаа, Естонія |
Помер | 2 лютого 1990[1][3] або 1990[4] Тарту, Естонська РСР, СРСР[1] |
Поховання | цвинтар Рааді |
Країна | Російська імперія Естонія СРСР |
Діяльність | мовознавець, есперантист, педагог, викладач університету |
Alma mater | Гімназія Густава Адольфа Тартуський університет |
Галузь | мовознавство |
Заклад | Тартуський університет Латвійський університет |
Відомі учні | І. В. Тараканов, М. Г. Атаманов |
Аспіранти, докторанти | Лідія Васікова Ago Künnapd |
Членство | Академія наук Естонії Угорська академія наук |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Па́уль А́рісте (ест. Paul Ariste; 3 лютого 1905 — 2 лютого 1990) — естонський вчений мовознавець, академік Естонської АН (1954).
Закінчив Тартуський університет 1929. З 1933 викладав у цьому університеті на катедрі естонського та фіно-угорського мовознавства. З 1944 — професор.
Автор більш як 400 наукових робіт.
Основні праці присвячені естонській і прибалтійсько-фінським мовам та діалектам, проблемам загального фіно-угорського мовознавства. Арісте брав участь у складанні двомовних та діалектологічних словників з різних прибалтійсько-фінських мов. Йому належить велика заслуга в підготовці наукових кадрів — спеціалістів з фіно-угорських мов, в тому числі і удмуртської. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації доктора філологічних наук І. В. Тараканов та М. Г. Атаманов, а також український мовознавець Орест Ткаченко.
Арісте був організатором та головним редактором міжнародного журналу «Радянське фіно-угрознавство» (з 1990 року «Linguistica Uralica»). Почесний член Фіно-угорського товариства (Фінляндія), почесний член Фінської та Угорської АН.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #120896753 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Eesti biograafiline andmebaas ISIK
- ↑ а б Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0
- Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6