Привільне (Курманський район) — Вікіпедія

село Привільне
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Курманський район
Рада Олексіївська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01120470020026343
Облікова картка Привільне 
Основні дані
Засноване 1667
Населення 134
Поштовий індекс 96330
Телефонний код +380 6552
Географічні дані
Географічні координати 45°39′11″ пн. ш. 33°39′30″ сх. д. / 45.65306° пн. ш. 33.65833° сх. д. / 45.65306; 33.65833
Місцева влада
Адреса ради 96330, Автономна Республіка Крим, Первомайський район, с. Олексіївка, вул. Садова, 1
Карта
Привільне. Карта розташування: Україна
Привільне
Привільне
Привільне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Привільне
Привільне
Мапа
Мапа

CMNS: Привільне у Вікісховищі

Приві́льне (до 1948 року — Коджамба́к[1], крим. Qocambaq) — село Курманського району Автономної Республіки Крим.

За даними сільради на 2009 рік, село займало площу 35 гектарів, на якій у 40 дворах проживало 106 осіб.[2]

Відстань від райцентру до населеного пункта становить 53 кілометрів по прямій.[3]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 262 особи, з яких 122 чоловіки та 140 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 134 особи[5].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 38,81 %
російська 36,57 %
кримськотатарська 18,66 %
молдовська 2,24 %
інші 3,72 %

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка села Коджамак зустрічається у «Книзі подорожей» Евлії Челебі під 1667 роком:

«…поселення знаходяться в степу без дерев, без садів та виноградників. Весь народ тут топить бичачим, верблюжим і кінським гноєм, і вони постійно пахнуть гноєм. Вони збирають чималі урожаї. Одне кіле дає п'ятдесят-шістдесят кіле. Всі стіни їхніх будинків складені із земляної цегли та з широкої цегли з гною. А окрасою їх є брудна солома. Зате які міцні ці мури! Ці поселення знаходяться у степу і не мають води. Воду дістають коні бурдюками з колодязів у сто, сімдесят чи п'ятдесят куладжів[7], і напувають худобу і п'ють самі.»[8]

В останній період Кримського ханства Джан Бак входив до кадилика Самарчик Перекопського каймаканства, у документах зустрічається в Камеральному Описі Криму… 1784 року.[9]

За Відомістю про волостя і селища, в Євпаторійському повіті зі свідченням числа дворів і душ ... від 19 квітня 1806 в селі Коджай-бак було 24 двори, 140 кримських татар населення і 1 ясир.

У 1887 році в Каджанбаку на 1932 десятинах землі заснована німецька лютеранська колонія.[10]

Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Коджамбак було 47 дворів, з них 45 селянських, населення становило 206 осіб, з них 191 німець, 7 вірмен і 6 росіян, 2 записані у графі «інші», діяла німецька школа.[11]

18 серпня 1941 року з села були депортовані німці.[12]

18 травня 1948 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР Коджамбак перейменували на Октябрське[13], а у 1953 році на Привільне.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. до 1953 року — Октябрське
  2. СЕЛО АЛЕКСЕЕВКА - Города и села Украины. Автономная республика Крым. Город Севастополь 2009 - Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 8 листопада 2024.
  3. Село Привільне: онлайн путівник Привільним. travels.in.ua (англ.). Процитовано 8 листопада 2024.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. міра довжини, махова сажень (відстань між середніми пальцями витягнутих у сторони)
  8. ЭВЛИЯ ЧЕЛЕБИ->КНИГА ПУТЕШЕСТВИЙ->ПУБЛИКАЦИЯ 1996 Г.->ПРЕДИСЛОВИЕ. www.vostlit.info. Процитовано 8 листопада 2024.
  9. ДОКУМЕНТЫ->КРЫМ->КАМЕРАЛЬНОЕ ОПИСАНИЕ КРЫМА (1784)->ЧАСТЬ 4. www.vostlit.info. Процитовано 8 листопада 2024.
  10. Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. wolgadeutsche.net. Процитовано 8 листопада 2024.
  11. Файл:Список населенных пунктов Крымской АССР.pdf — Википедия (PDF). commons.wikimedia.org (рос.). Процитовано 8 листопада 2024.
  12. Указ Президиума ВС СССР от 28.08.1941 № 21/160 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 8 листопада 2024.
  13. Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 8 листопада 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]