Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» — Вікіпедія
Про адвокатуру та адвокатську діяльність | |
---|---|
Закон України | |
Загальна інформація | |
Номер: | 5076-VI |
Номер проєкту: | 10424 |
Ініціатор(и): | Президент України Янукович В. Ф. |
Дати | |
Поданий на розгляд: | 28 квітня 2012 |
Прийнятий: | 5 липня 2012 |
Підписаний Президентом: | 9 серпня 2012 |
Діє/діяв з: | 15 серпня 2012 |
Остання редакція: | 5 січня 2017 |
Інші закони | |
Пов'язані закони: | Кримінальний процесуальний кодекс України, Про безоплатну правову допомогу |
Статус: Чинний |
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» — Закон України, що визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Прийнятий Верховною Радою України 5 липня 2012 року. Набрав чинності 15 серпня 2012 року. Замінив Закон «Про адвокатуру», що діяв з 1993 року[1].
Розробка Закону тривала багато років за участю громадських організацій, науковців та практиків[2]. Схвалений парламентом проект підготований робочою групою з питань реформування прокуратури та адвокатури[3] під очільництвом Андрія Портнова[4].
Закон складається з 61 статті у десяти розділах:
- Розділ I. Загальні положення
- Розділ II. Набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Організаційні форми адвокатської діяльності
- Розділ III. Види адвокатської діяльності. Права і обов'язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності
- Розділ IV. Договір про надання правової допомоги
- Розділ V. Зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю
- Розділ VI. Дисциплінарна відповідальність адвоката
- Розділ VII. Адвокатське самоврядування
- Розділ VIII. Здійснення в Україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави. Особливості статусу адвоката іноземної держави
- Розділ IX. Прикінцеві положення
- Розділ X. Перехідні положення.
- підвищення рівня вимог до кандидатів у адвокати;
- розширене врегулювання порядку набуття статусу адвоката;
- визначення адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, як самозайнята особа;
- розкриття такої форми адвокатської діяльності як адвокатське бюро;
- розкриття права адвоката на адвокатський запит і встановлення відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит;
- запровадження нової системи органів адвокатського самоврядування;
- визначення особливостей статусу адвоката іноземної держави, який має право здійснювати адвокатську діяльність в Україні[5];
- виведення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури з-під контролю Кабінету Міністрів України;
- створення Єдиного реєстру адвокатів України[6].
- Адвокатура
- Адвокатська таємниця
- Помічник адвоката
- Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю
- Адвокатське об'єднання
- Правова допомога
- Спілка адвокатів України
- Адвокатська етика
- Національна асоціація адвокатів України
- ↑ Про адвокатуру: Верховна Рада України; Закон від 19.12.1992 № 2887-XII. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 13 липня 2015.
- ↑ Чернобай О. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: деякі підсумки реалізації // Бюлетень Міністерства юстиції України, 3 червня 2013. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 13 липня 2015.
- ↑ Набрав чинності Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» / Генічеське районне управління юстиції Херсонської області, 15 серпня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
- ↑ Про робочу групу з питань реформування прокуратури та адвокатури: Президент України; Розпорядження, Склад колегіального органу від 22.11.2011 № 362/2011-рп
- ↑ Стрєльникова І. Ю. Деякі нововведення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» // Юридична осінь 2012 року: зб. тез доп. та наук. повідомл. учасн. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів (13 листоп. 2012 р.) / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого». — Х.: Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2012. — С. 66-68. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
- ↑ Набрав чинності новий Закон про адвокатуру / Юридична компанія «Закон Перемоги», 17.08.2012. Архів оригіналу за 13.07.2015. Процитовано 13.07.2015.